Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У пп. 192.1 ПКУ наведено загальні правила обліку ПДВ при складанні РК. Зокрема, у пп. 192.1.1 ПКУ зазначається, якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
У даному випадку, як ПН, так і РК складаються з умовним ІПН у графі отримувача і реєструються самим постачальником. Однак, правило залишається тим самим – якщо РК на зменшення, то за умови своєчасної реєстрації РК відображається у тому звітному періоді, у якому його було складено. Тому, незважаючи на те, що РК складається до ПН за 09.2020 р., фактичною його датою складання є 05.2021 р. і, відповідно, у цьому звітному періоді його і потрібно відображати (або у наступних протягом 1095 днів).
Тобто РК призводить до зміни розміру ПЗ саме у періоді, в якому його було складено (або у наступних протягом 1095 днів) хоч і сам РК складається до ПН за попередні періоди (фактично сума ПЗ з ПДВ та від’ємного значення цих періодів не зменшується, оскільки уточнюючих розрахунків до декларації не подається).
Що ж до заповнення додатку 2, то варто відразу зауважити, що алгоритму його заповнення, як і інших додатків до Декларації, порядком подання звітності з ПДВ не передбачено. Тому, наведене далі роз’яснення податківців має лише рекомендаційний характер і не може бути підставою для накладання штрафу або визнання декларації недійсною. Зокрема, у підкатегорії 101.24, «ЗІР», зазначається, що при заповненні додатку 2 доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.
При заповненні таблиці 1 додатка 2 слід враховувати значення рядка 21 (сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) Декларації. Графи таблиці 1 додатка 2 доцільно заповнювати у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, відображеного у графі 4 (сума усього) таблиці 1 додатка 2 починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.
Звітний (податковий період), у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ, вказується у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 у такому форматі:
- дві цифри місяця (наприклад – 01, 02, 03 тощо);
- чотири цифри року (наприклад – 2021 тощо).
При формуванні від’ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від’ємного значення, в графі 2 таблиці 1 додатка 2 до Декларації зазначається місяць та рік, в якому складено податкове повідомлення-рішення.
При цьому значення рядка «Усього» графи 4 додатка 2 до Декларації повинно відповідати сумарному значенню рядка 21 Декларації та залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку було збільшено значення реєстраційної суми та суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року.
Крім того, у листі від 22.07.2016 р. №24830/7/99-99-15-03-02-17 роз’яснювалось, що деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення.
Тому вважаємо, що оскільки фактично результати РК відображаються у періоді його складання, то у і додатку 2 від’ємне значення має припадати саме на період відображення такого РК у звітності. А отже, у описаному у запитанні випадку, у Додатку 2 має відображатися у відповідно періоді, в якому такий РК складено, і виходячи з загальної суми від’ємного значення саме за цей період (05.2021 р. та 12.2020 р.).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
