• Посилання скопійовано

Валютний своп: чи впливає на ЧВ та розподіл ПДВ?

Резидент Дія Сіті — платник ПДВ планує укласти договір валютного свопу для управління ліквідністю. Чи враховується така операція при розрахунку частки використання (ЧВ) та чи потрібно здійснювати розподіл ПДВ?

Своп - це деривативний контракт, що укладається на організованому ринку або поза ним, за яким сторони зобов’язуються протягом дії такого контракту з визначеною ним періодичністю здійснювати обмін платежами, розмір яких визначається відповідно до умов такого контракту (ст. 33 Закону України від 23.02.2006 №3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).

Валютний своп передбачає одночасний продаж іноземної валюти з подальшим її зворотним викупом на визначену дату в майбутньому. При цьому всі істотні умови (курс, сума, строки) фіксуються на дату укладення договору. За своєю економічною суттю така операція є фінансовим інструментом, який використовується для управління грошовими потоками та може розглядатися як аналог короткострокового фінансування під забезпечення валютних активів.

Для цілей ПДВ ключовим є те, що операції валютного свопу не передбачають постачання товарів або послуг у розумінні ст. 185 ПКУ. Тобто в межах таких операцій не відбувається передачі товару чи надання послуги за компенсацію, що є обов’язковою ознакою об’єкта оподаткування ПДВ.

У зв’язку з цим:

  • операції валютного свопу не є об’єктом оподаткування ПДВ;
  • не підлягають відображенню у декларації з ПДВ (зокрема у рядку 5);
  • не включаються до розрахунку частки використання (ЧВ) за ст. 199 ПКУ;
  • не впливають на необхідність розподілу податкового кредиту.

Відповідно, навіть за умови одночасного здійснення платником оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, сам факт укладення та виконання валютного свопу не створює підстав для застосування механізму розподілу ПДВ, оскільки відсутній сам об’єкт — постачання.

Висновок

Операції валютного свопу не є об’єктом оподаткування ПДВ та не мають ознак постачання, тому не відображаються у декларації і не включаються до розрахунку ЧВ. Відповідно, такі операції не впливають на розподіл податкового кредиту за ст. 199 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Тристоронній договір з нерезидентом: як скласти податкову накладну на аванс? (аудіоверсія)
    Підприємство отримало від нерезидента передоплату за обладнання в сумі 100 000 дол. США. Обладнання буде передано отримувачу, який знаходиться в Україні. Як правильно скласти податкову накладну на суму авансу, отриманого в іноземній валюті?
    Сьогодні 15:2111
  • Дата виникнення ПДВ-зобов’язань при передоплаті у 2026 році: правило першої події (аудіоверсія)
    Підприємство перерахувало постачальнику передоплату за товари 27.12.2026, а кошти були зараховані на рахунок постачальника 28.12.2026. Необхідно визначити, на яку саме дату, з урахуванням правила першої події та норм п. 187.1 ПКУ, у постачальника виникають податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією.
    Сьогодні 14:4822
  • Помилкова податкова накладна з РК до нуля у 2026 році: відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство помилково склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну без фактичного постачання. У тому ж місяці до неї зареєстровано розрахунок коригування зі зменшенням показників до нуля. Чи виникають у такому разі податкові зобов’язання з ПДВ, чи потрібно відображати ці документи в декларації з ПДВ та чи впливає їх невідображення на правильність визначення податкових зобов’язань?
    Сьогодні 10:1444
  • ПДВ при продажу зерна з елеватора у 2026 році: дата ПЗ і ПН за EXW (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ реалізує зерно, що зберігається на елеваторі, на умовах EXW. За договором поставки право власності переходить покупцю на дату підписання видаткової накладної, але тристоронній акт, розрахунки за зберігання та переоформлення складських документів оформлюються пізніше. На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ і обов’язок скласти податкову накладну, якщо оплата на цю дату ще не надійшла?
    15.06.202636
  • Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)
    Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    15.06.202624