За загальним правилом, закріпленим у п. 187.1 ПКУ, дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ визначається за принципом «першої події» — тобто орієнтиром слугує та подія, яка настала раніше: або надходження оплати від покупця, або фактичне відвантаження товару чи оформлення документа про надання послуги.
Однак із цього загального правила є важливий виняток, передбачений п. 187.7 ПКУ: якщо постачання товарів або послуг оплачується за рахунок бюджетних коштів, податкові зобов'язання виникають на дату зарахування таких коштів на рахунок постачальника або на дату отримання іншої форми компенсації (зокрема, у вигляді погашення заборгованості платника перед бюджетом). У цьому разі дата фактичного постачання значення не має — важлива лише дата отримання компенсації.
Складність полягає в тому, що сам Кодекс не дає чітких критеріїв, за якими оплату слід визнавати «бюджетною». Звернення до Бюджетного кодексу України дозволяє розмежувати ключові поняття:
- бюджетні кошти — це надходження та видатки бюджету згідно із законодавством (п. 11 ч. 1 ст. 2 БКУ);
- розпорядник бюджетних коштів — бюджетна установа, уповноважена брати бюджетні зобов'язання та здійснювати видатки (п. 47 ч. 1 ст. 2 БКУ);
- одержувач бюджетних коштів — суб'єкт господарювання без статусу бюджетної установи, який отримує кошти бюджету на виконання визначеної бюджетної програми (п. 47 ч. 1 ст. 2 БКУ).
Формально з цих визначень можна було б зробити висновок, що касовий метод за п. 187.7 ПКУ застосовується лише до операцій безпосередньо між розпорядником і одержувачем бюджетних коштів.
Проте контролюючий орган трактує норму значно ширше. Згідно з роз'ясненням у категорії 101.16 ЗІР («Як складається податкова накладна, якщо договором передбачено, що товари/послуги частково оплачуються за рахунок бюджетних коштів, а частково – за рахунок коштів покупця?»), підтвердженням «бюджетної оплати» вважається сама умова договору про те, що розрахунки за товари чи послуги здійснюються з відповідного рахунку Державного казначейства України. Тобто застосування п. 187.7 ПКУ не обмежується розрахунками винятково між розпорядником та одержувачем — воно поширюється й на подальші операції одержувача бюджетних коштів із його власними контрагентами-постачальниками.
Саме ця ситуація деталізована в ІПК ДПСУ від 16.02.2026 №867/ІПК/99-00-21-03-02, де розглянуто випадок, коли підприємство — одержувач бюджетних коштів — розраховується зі своїм постачальником із казначейського рахунку чи рахунку в держбанку, відкритого для отримання коштів від розпорядника. Податківці визначили, що ключовим фактором є не сам факт казначейського розрахунку, а походження коштів, якими проводиться оплата:
- якщо кошти, отримані одержувачем/розпорядником, не є компенсацією за його власні постачання (і при їх отриманні податкові зобов'язання за п. 187.7 ПКУ не нараховувалися), то постачальник, отримавши оплату, застосовує саме касовий метод за п. 187.7 ПКУ — податкові зобов'язання виникають на дату надходження коштів;
- якщо ж покупець розраховується коштами, які він сам раніше отримав як оплату за власні товари чи послуги, і на дату їх надходження вже визначив податкові зобов'язання за п. 187.7 ПКУ, то постачальнику слід керуватися загальним правилом першої події з п. 187.1 ПКУ.
Отже, постачальнику критично важливо з'ясувати не лише факт розрахунку з казначейського рахунку, а й економічну природу коштів, якими розраховується покупець. Це напряму впливає на дату складання податкової накладної (п. 201.1 ПКУ), а помилка в цій даті є критичною і не підлягає виправленню — покупець ризикує втратити право на податковий кредит.
Висновки
- Виняток із правила «першої події», встановлений п. 187.7 ПКУ, застосовується не лише до розрахунків між розпорядником і одержувачем бюджетних коштів, а й до подальших операцій одержувача з його власними постачальниками, якщо оплата йде з казначейського рахунку та це передбачено договором;
- Визначальним критерієм для вибору між касовим методом (п. 187.7 ПКУ) та методом першої події (п. 187.1 ПКУ) є не сам факт казначейського платежу, а джерело коштів — чи були вони отримані покупцем як компенсація за власні постачання, з нарахуванням ПЗ, чи як цільове бюджетне фінансування без такого нарахування;
- Оскільки Податковий кодекс не деталізує критерії «бюджетної оплати», постачальникам варто орієнтуватися на позицію ДПС у категорії 101.16 ЗІР та профільні ІПК, а також завчасно уточнювати в покупця природу коштів, щоб уникнути критичної помилки в даті складання податкової накладної.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
