Відповідно до пп «б» пп. 185.1 ПКУ, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Відповідно до пп. «а» пп. 186.3 ПКУ, місцем постачання зазначених нижче послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. До таких послуг належить надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць).
Таким чином, оскільки місцем постачання наведених послуг є місце реєстрації отримувача послуг, а отримувач послуг знаходиться на митній території України, то і наведені в питанні послуги є такими, що надані на митній території України. Тобто, за загальним правилом, отримувач послуг резидент України - платник ПДВ повинен обкласти такі послуги ПДВ.
Але тимчасово, з 01.01.2013 року до 01.01.2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абз. 2 - 7 пп. 14.1.225 ПКУ (п. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).
Наприклад, не вважаються роялті платежі, отримані за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності (див. абз. 6 пп. 14.1.225 ПКУ).
З наведеного випливає, що отримання від нерезидента зазначених послуг тимчасово звільняється від ПДВ згідно з пп. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ.
Повторимо ще раз: на операцію отримання від нерезидента зазначених послуг ПДВ не нараховується.
Але чи потрібно на таку операцію складати ПН?
З нашого погляду – не потрібно. Аргументи на користь цієї позиції ми наводили в одній з наших попередніх консультацій.
Хоча податкова вважає інакше – ПН складати потрібно (див. наприклад, ІПК ДПСУ від 08.10.2019 р. №627/6/99-00-07-03-02-15/IПК).
Для уникнення непорозумінь з цього питання можна отримати індивідуальну податкову консультацію.
Якщо ви вирішите стати на позицію податкової, складаючи ПН, варто дотримуватися наступних умов. Відповідно до пп. 201.3 ПКУ у разі звільнення від оподаткування у ПН робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ, якими передбачено звільнення від оподаткування податком. Тобто, робиться посилання на пп. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ.
Тип причини для такої ПН – 09 «Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість», а не 14 «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента».
Разом з тим відображення такої операції і складеної за нею ПН в декларації з ПДВ не передбачено. А тому в декларації з ПДВ ця операція придбання послуг не відображається.
Аналогічні висновки щодо нарахування ПДВ, складання ПН і заповнення декларації, наведені в ІПК ДПСУ від 08.10.2019 р. №627/6/99-00-07-03-02-15/IПК.
З наведеного також випливає, що у зв’язку з придбанням у нерезидента цих послуг, які відносяться до звільнених від оподаткування операцій, не потрібно нараховувати умовні податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до ст. 199 ПКУ на частку товарів/послуг, які використовуються як в оподатковуваних, так і в звільнених від оподаткування операціях. Адже для розрахунку такої частки потрібно використовувати показники податкової декларації (див. розрахунок у додатку 7 до декларації). А ми вище показали, що в декларації ці операції придбання у нерезидента послуг взагалі не відображаються. Тому й у розрахунку частки участі не приймають.
Увага!
Наша консультація виходить з того факту, що підприємство резидент України отримує від нерезидента саме послуги, а не товари, які звільняються від оподаткування згідно з пп. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Якщо отримуються товари, об’єкт оподаткування ПДВ при їх імпорті буде виникати!
Окрім того, при виплаті нерезиденту доходів за отримані послуги може виникати податок на репатріацію.
Для з’ясування питання, що саме отримує підприємство резидент (послуги чи товари), потрібно окремо аналізувати документи (договір, акт тощо), якими оформляється отримання аудіовізуальних матеріалів.
Детальніше питання оподаткування таких операцій розглянуто тут>>
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити