ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Отримання від нерезидента звільнених від оподаткування послуг: що з ПДВ?

Підприємство (резидент України) отримує від нерезидента послуги інформатизації (аудіовізуальні матеріали) (місце постачання яких відповідно до пп. 186.3 ПКУ). Постачання таких послуг звільняється від оподаткування ПДВ за пп. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Які особливості оподаткування ПДВ в цій ситуації?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до пп «б» пп. 185.1 ПКУ, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до пп. «а» пп. 186.3 ПКУ, місцем постачання зазначених нижче послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. До таких послуг належить надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць).

Таким чином, оскільки місцем постачання наведених послуг є місце реєстрації отримувача послуг, а отримувач послуг знаходиться на митній території України, то і наведені в питанні послуги є такими, що надані на митній території України. Тобто, за загальним правилом, отримувач послуг резидент України - платник ПДВ повинен обкласти такі послуги ПДВ.

Але тимчасово, з 01.01.2013 року до 01.01.2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абз. 2 - 7 пп. 14.1.225 ПКУ (п. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).

Наприклад, не вважаються роялті платежі, отримані за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності (див. абз. 6 пп. 14.1.225 ПКУ).

З наведеного випливає, що отримання від нерезидента зазначених послуг тимчасово звільняється від ПДВ згідно з пп. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ.

Повторимо ще раз: на операцію отримання від нерезидента зазначених послуг ПДВ не нараховується.

 

Але чи потрібно на таку операцію складати ПН?

З нашого погляду – не потрібно. Аргументи на користь цієї позиції ми наводили в одній з наших попередніх консультацій.

Хоча податкова вважає інакше – ПН складати потрібно (див. наприклад, ІПК ДПСУ від 08.10.2019 р. №627/6/99-00-07-03-02-15/IПК).

Для уникнення непорозумінь з цього питання можна отримати індивідуальну податкову консультацію.

Якщо ви вирішите стати на позицію податкової, складаючи ПН, варто дотримуватися наступних умов. Відповідно до пп. 201.3 ПКУ у разі звільнення від оподаткування у ПН робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ, якими передбачено звільнення від оподаткування податком. Тобто, робиться посилання на пп. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ.

Тип причини для такої ПН – 09 «Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість», а не 14 «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента».

Разом з тим відображення такої операції і складеної за нею ПН в декларації з ПДВ не передбачено. А тому в декларації з ПДВ ця операція придбання послуг не відображається.

Аналогічні висновки щодо нарахування ПДВ, складання ПН і заповнення декларації, наведені в ІПК ДПСУ від 08.10.2019 р. №627/6/99-00-07-03-02-15/IПК.

З наведеного також випливає, що у зв’язку з придбанням у нерезидента цих послуг, які відносяться до звільнених від оподаткування операцій, не потрібно нараховувати умовні податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до ст. 199 ПКУ на частку товарів/послуг, які використовуються як в оподатковуваних, так і в звільнених від оподаткування операціях. Адже для розрахунку такої частки потрібно використовувати показники податкової декларації (див. розрахунок у додатку 7 до декларації). А ми вище показали, що в декларації ці операції придбання у нерезидента послуг взагалі не відображаються. Тому й у розрахунку частки участі не приймають.

 

Увага!

Наша консультація виходить з того факту, що підприємство резидент України отримує від нерезидента саме послуги, а не товари, які звільняються від оподаткування згідно з пп. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Якщо отримуються товари, об’єкт оподаткування ПДВ при їх імпорті буде виникати!

Окрім того, при виплаті нерезиденту доходів за отримані послуги може виникати податок на репатріацію.

Для з’ясування питання, що саме отримує підприємство резидент (послуги чи товари), потрібно окремо аналізувати документи (договір, акт тощо), якими оформляється отримання аудіовізуальних матеріалів.

Детальніше питання оподаткування таких операцій розглянуто тут>>

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Коригування на 30% за пп. 140.5.4 ПКУ у 2026 році: розрахунок без ПДВ та алгоритм дій за даними ДПС (аудіоверсія)
    Юрособа на загальній системі звітує з податку на прибуток щоквартально та застосовує податкові різниці. За підсумками 9 місяців обсяг придбання у неприбуткових організацій перевищив 25 розмірів мінімальної зарплати (порівняння проводилося за сумою без ПДВ). Чи правильно нараховувати збільшуюче 30% коригування фінрезультату від повної договірної вартості з урахуванням ПДВ, чи база береться без ПДВ?
    10.11.202630
  • Зменшувальний РК на 66 066 грн у 2026 році: алгоритм відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, отримало аванс 871 200 грн 16.09.2026. Поставку на 805 134 грн здійснено 29.09.2026, цього ж дня за листом покупця повернуто залишок 66 066 грн і складено зменшувальний РК. Покупець зареєстрував його 15.10.2026. Чи можна зменшити податкові зобов’язання за вересень? У яких рядках декларації та додатках відобразити РК? ТОВ подає декларацію з додатком Д1, має ПДВ до сплати
    10.11.202631
  • Дата виписки РК_РЕЗ_2 за експортною МД: правила пп. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ та позиція ДПС (аудіоверсія)
    Підприємство експортувало насіння ріпаку в режимі експортного забезпечення (РЕЗ). Було зареєстровано забезпечувальну податкову накладну (ПН_РЕЗ) від 08.09.2026 року. Звичайну митну декларацію типу ЕК10АА оформлено 09.09.2026 року, а фактичний перетин митного кордону України відбувся 14.10.2026 року. Якою датою платник податку повинен скласти розрахунок коригування типу 2 (РК_РЕЗ_2) для приведення показників накладної у відповідність із даними митної декларації?
    10.11.202622
  • Податковий кредит за МД від 31.10.2026 року: алгоритм дій за ст. 198 ПКУ та розʼясненнями ДПС (аудіоверсія)
    Митна декларація оформлена 31.10.2026 року, проте в Електронному кабінеті у реєстрі операцій зазначено: дата операції — 01.11.2026, а дата документа — 31.10.2026 р. У якому звітному періоді (жовтень чи листопад 2026 року) платник податку на додану вартість має право та зобов’язаний відобразити податковий кредит?
    10.11.202698
  • Дата податкової накладної за пп. 187.7 ПКУ у 2026 році: ризики та алгоритм дій (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі (платник ПДВ) надало послуги бюджетній організації (акт підписано 16.09.2026 р.). Оплата за надані послуги надійшла на поточний рахунок 20.10.2026 р. із посиланням у банківській виписці на договір та акт від 16.09.2026 р. Чи правомірно складати податкову накладну датою отримання коштів (20.10.2026 р.) згідно з пп. 187.7 ПКУ, а не датою підписання акта наданих послуг?
    10.11.202647