Застосування спеціального порядку виникнення податкових зобов'язань з ПДВ
Дата складання податкової накладної (ПН) безпосередньо залежить від дати виникнення податкових зобов'язань платника податку (пп. 201.1 ПКУ).
За загальним правилом, встановленим пп. 187.1 ПКУ, податкові зобов'язання виникають за правилом «першої події»: або на дату зарахування оплати, або на дату підписання документа, що засвідчує факт постачання послуг.
Проте для операцій із бюджетними коштами законодавством передбачено спеціальний виняток:
«Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі...» (пп. 187.7 ПКУ).
Отже, якщо послуги оплачуються саме за рахунок бюджетних коштів, загальне правило «першої події» не діє. Оформлення первинного документа (Акта від 16.09.2026 р.) податкових зобов'язань з ПДВ не породжує. Скласти податкову накладну датою зарахування коштів — 20.10.2026 року — цілком правомірно.
Казначейські підтвердні документи та критерії бюджетного фінансування
Правомірність застосування норми пп. 187.7 ПКУ потребує належного документального підтвердження статусу коштів.
У роз'ясненні з категорії 101.06 ЗІР («Який перелік документів надається розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів з метою підтвердження реєстрації зобов’язань та оплати рахунків за бюджетні кошти?») податківці зазначають, що щодо переліку підтвердних документів, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадії реєстрації зобов’язань та оплати рахунків, слід керуватися нормами казначейського законодавства. Основним актом у цій сфері є Методичні рекомендації щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджені наказом Державної казначейської служби України від 29.04.2013 №68.
Відповідно до Методрекомендацій №68 процедура фінансування та списання коштів Казначейством якраз і вимагає послідовного надання документів:
Для взяття бюджетного зобов'язання розпорядник надає органу Казначейства договір про закупівлю/надання послуг.
Для взяття бюджетного фінансового зобов'язання та проведення платежу обов'язково надається документ, що підтверджує факт виконання (зокрема, акт приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт, рахунок) разом із платіжною інструкцією.
Саме тому складання та підписання акта 16.09.2026 р. у бюджетних відносинах є не подією для нарахування ПДВ, а обов'язковою казначейською підставою для реєстрації бюджетного фінансового зобов'язання замовника, після якої Казначейство здійснює платіж за відповідним кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ).
Таким чином, підтвердженням бюджетного фінансування для постачальника є:
- Умови договору: у договорі чітко закріплено, що джерелом фінансування є кошти державного або місцевого бюджету, зазначено КЕКВ та визначено розрахунковий рахунок замовника, відкритий в органі Казначейства;
- Банківська виписка: кошти надійшли безпосередньо з рахунка замовника, відкритого в Державній казначейській службі України (номер рахунка покупця у форматі IBAN відкритий у Казначействі, МФО 820172 тощо), а в призначенні платежу міститься посилання на договір, акт та КЕКВ.
Податкові ризики та статус коштів
Податкові органи під час перевірок контролюють, чи дійсно оплата надійшла з бюджетного рахунка:
Ризик небюджетного походження коштів: відповідно до ст. 2 та ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджетними коштами є як кошти загального, так і спеціального фонду (зокрема, власні надходження бюджетних установ, зараховані на спеціальні реєстраційні рахунки Казначейства). Проте якщо замовник здійснює оплату з комерційного банківського рахунка, небюджетного рахунка в Казначействі (наприклад, рахунка з обліку коштів у тимчасовому розпорядженні) або якщо оплата здійснюється підприємством, яке не має статусу розпорядника чи одержувача бюджетних коштів, контролери не визнають право на застосування пп. 187.7 ПКУ.
Наслідки перекваліфікації: якщо операцію буде перекваліфіковано за загальним правилом «першої події» (пп. 187.1 ПКУ), датою податкових зобов'язань вважатиметься дата акта (16.09.2026 р.). Це спричинить заниження податкових зобов'язань вересня 2026 року, штраф за ст. 123 ПКУ, нарахування пені та штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН за ст. 120-1 ПКУ.
Висновки
- Перевірити договір та виписку: переконайтеся, що договір передбачає фінансування за рахунок бюджетних коштів, а списання у банківській виписці здійснено безпосередньо з бюджетного рахунка замовника в органах Казначейства України;
- Скласти податкову накладну датою 20.10.2026 року: за наявності казначейського джерела фінансування застосовується спеціальна норма пп. 187.7 ПКУ. Підписання акта 16.09.2026 р. згідно з Методрекомендаціями №68 є лише підставою для реєстрації бюджетного фінансового зобов'язання в Казначействі, а не підставою для нарахування ПДВ постачальником;
- Зареєструвати ПН у встановлені строки: податкову накладну від 20.10.2026 р. необхідно зареєструвати в ЄРПН не пізніше 18 листопада 2026 року включно (пп. 201.10 ПКУ). Якщо виявиться, що кошти надійшли не з бюджетного рахунка, слід скласти ПН за датою акта (16.09.2026 р.) та подати уточнюючий розрахунок за вересень.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись


