• Посилання скопійовано

Як складається ПН та заповнюється декларація у разі здійснення звільнених операцій?

Платник ПДВ здійснює постачання послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ на підставі пп. «г» пп. 197.1.7 ПКУ. Чи потрібно за такою операцією складати та реєструвати ПН? Якщо так, то який порядок складання такої ПН? Як в такому випадку заповнюється декларація з ПДВ?

Відповідно до пп. «а» та «б» пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Своєю чергою, як передбачено пп. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Водночас, пп. «г» пп. 197.1 ПКУ звільняються від оподаткування операції постачання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров'я (порядок надання таких послуг затверджується КМУ).

При цьому, звільнена операція все одно є об’єктом оподаткування ПДВ (оскільки є операцією з постачання послуг на митній території України згідно з ст. 186 ПКУ) і потребує складання та реєстрації податкової накладної у встановлений термін.

 

Порядок складання ПН на звільненні від оподаткування операції

У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів або послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі "Складена на операції, звільнені від оподаткування" верхньої лівої частини робиться помітка "Без ПДВ".

Крім того, якщо постачання здійснюється кінцевому споживачу – фізособі (яка, відповідно, не є платником ПДВ) то у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини «02» - складена на постачання неплатнику податку.

Зверніть увагу, що тип причини «09» (складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість) стосується лише випадків, коли платник податку складає  ПН за пп. 198.5 ПКУ, а не  ПН на постачання звільнених послуг. Оскільки перелік типів причин (встановлений п. 8 Порядку №1307) стосується лише ситуацій, коли ПН не надається покупцю, а залишається в продавця. А ось якщо ПН складається на кінцевого споживача – фізособу, така ПН складається із типом причини «02» (складена на постачання неплатнику податку) і залишається у продавця.

Інші рядки заголовної частини заповнюються у загальному порядку.

При цьому, якщо ПН складається на неплатника ПДВ (якщо постачання послуг здійснюється безпосередньо фізособам - неплатникам ПДВ) - у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

До розділу А табличної частини податкової накладної (рядки I – X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

  • у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
  • у рядку IX – загальний обсяг постачання товарів/послуг.
  • рядки II – VIII та X розділу А не заповнюються.

До розділу Б табличної частини податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

1) у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

2) у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП);

3) у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;

4) у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

5) у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

6) у графі 8 – має бути зазначено код ставки 903;

7) у графі 9 – код відповідної пільги з Довідниками податкових пільг (14060414);

8) у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

9) графа 11 – не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).

Звісно, що таку ПН треба не лише скласти, а і зареєструвати і зробити це вчасно. Нагадаємо, що:

  • порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації зазначених податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн,
  • відсутність реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн.

 

Порядок заповнення Декларації

У Декларації з ПДВ обсяг звільнених операцій відображається у рядках 5 та 5.1. Разом з тим заповнюється і таблиця 2 Додатку 6, в якій зазначається:

  • найменування та код відповідної пільги згідно з довідниками пільг (14060414);
  • сума податку, не сплачена до бюджету у зв'язку з отриманням податкової пільги (порядок розрахунку цієї суми наведено у п. 3 Розділу V-1 Наказу МФУ від 28.01.2016 №21);
  • обсяг  звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг;
  • обсяги операцій з придбання товарів/послуг, які придбані у поточному та попередніх звітних (податкових) періодах, які у поточному звітному (податковому) періоді використані в пільгових операціях з постачання товарів/послуг.

Зверніть увагу, що у разі, якщо платник податку для здійснення звільненої операції придбавав товари/послуги з ПДВ то у нього виникає обов’язок нарахувати ПЗ з ПДВ на суму такого ПДВ за пп. «б» пп. 198.5 ПКУ та скласти на суму такого ПЗ податкову накладну. Як скласти ПН в такій ситуації, ми писали тут.

А якщо придбані товари, послуги, необоротні активи одночасно використовувались у оподаткованих та у звільнених від оподаткування операціях, то у постачальника виникають ПЗ з ПДВ згідно з ст. 199 ПКУ. Як скласти податкову накладну в такій ситуації, ми наводили тут.

При цьому в обох випадках складаються саме зведені податкові накладні, про що в ній ставиться відповідна позначка:

  • 1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пп. 198.5 ПКУ;
  • 2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пп. 199.1 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20243
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024473
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024246