Комісійна винагорода від нерезидента: ПДВ та бухпроведення

Що стосується комісійної винагороди за посередницькі послуги, то відповідно до роз’яснення ІПК від 27.02.2018 р. №796/6/99-99-15-03-02-15/ІПК постачання комісіонером послуг, пов’язаних з виконанням договору комісії (у тому числі передача від комісіонера до комітента результатів послуг, придбаних цим комісіонером за дорученням комітента), є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання розташоване на митній території України.

Оскільки місцем постачання посередницьких послуг комісіонера визначається територія України (пп. 186.4 ПКУ), то посередницькі послуги комісіонера оподатковуються ПДВ у загальному порядку. Про це податківці зазначають, зокрема, у листі від 04.03.2016 р. №4921/6/99-99-19-02-02-15 та у "Віснику".

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до пп. 187.1 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• дата отримання коштів від комітента для оплати комісійних послуг;

або

• дата оформлення документа, який засвідчує факт постачання послуг (звіту комісіонера чи акта приймання-передачі комісійних послуг).

На комісійну винагороду комісіонер нараховує ПДВ за загальними правилами (пп. 188.1  та пп. 187.1 ПКУ) за ставкою 20% і складає ПН на ім’я комітента. При цьому у графі 3.3 р. Б ПН комісіонер вказує відповідний код посередницької послуги з діапазону кодів 46.1 —  46.19 згідно з ДКПП.

Операцію з постачання посередницьких послуг комісіонер фіксує в рядку 1.1 декларації з ПДВ, при цьому заповнює додаток Д5.

На замітку!

Що стосується самих товарів, то якщо комісіонер-резидент за дорученням комітента-нерезидента придбаває товари в іншого нерезидента за межами митної території України, а самі товари фактично не ввозяться в Україну і не вивозяться, то за такими операціями у комісіонера-резидента не виникає об’єкт оподаткування ПДВ. Адже місце їх поставки знаходиться за межами України (пп. «а» пп. 186.1 ПКУ).

У бухобліку нарахування ПДВ при експорті послуг відображаємо проведеннями:

• Дт 703 Кт 641/ПДВ – якщо надано послуги, а оплати ще немає;
• Дт 643 Кт 641/ПДВ – якщо отримано передоплату. Тобто в отриманих коштах від нерезидента вже має «сидіти» ПДВ.

Чому саме так? Заглянемо спочатку в інструкції з бухобілку. Згідно з Інструкції №291 за кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного податку, ПДВ та інших, передбачених законодавством).

Якщо ж спочатку отримано кошти від покупців (замовників) в оплату продукції, товарів, робіт, послуг, інших матеріальних цінностей, необоротних активів і комісійних товарів, що підлягають поставці (передачі, виконанню), тоді суми ПЗ з ПДВ відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 у кореспонденції з дебетом субрахунку 643 «Податкові зобов'язання». Після поставки попередньо оплаченої продукції, товарів, робіт, послуг, інших матеріальних цінностей, необоротних активів, а також комісійних товарів, рахунки обліку доходів дебетуються у кореспонденції з кредитом субрахунку 643 «Податкові зобов'язання».

А що ж говорить ПКУ? Згідно з пп. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Водночас, згідно з пп. 194.1.1 ПКУ ПДВ додається до ціни товарів (послуг). Відповідно до пп. 14.1.178 ПКУ ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ. За своєю сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем.

Таким чином, при наданні послуг нерезиденту підприємство — платник ПДВ має визначити спочатку окремо базу оподаткування ПДВ (виходячи з договірної ціни послуги без урахування ПДВ), а вже потім окремо нарахувати зверху ПДВ 20%. Тому при наданні послуги (Дт 362 Кт 703) чи отримані передоплати (Дт 312 Кт 681) вже «сидить» ПДВ, який «виймається» проведеннями – Дт 703 Кт 641/ПДВ та Дт 643 Кт 641/ПДВ відповідно.

Таким чином, сума коштів, яку має сплатити комітент-нерезидент за отримані посередницькі послуги, має включати в себе ПДВ. А тому при відображенні нарахуванні ПДВ у бухобліку суми ПДВ «виймаються».

Радимо зазначити у договорі (або внести зміни до нього) та, відповідно, документах (рахунках, актах тощо) окремо договірну ціну, окремо суму ПДВ і загальну ціну (разом із ПДВ), аби уникнути спірних ситуацій, які, можливо, доведеться розглядати у судовому порядку.

Адже якщо у договорі не буде сказано ані слова про ПДВ, й просто зазначено, що вартість послуг становить, наприклад, 1000 у.е., то звичайно ж можна апелювати до норм ч. 1 ст. 691 ЦКУ* та говорити,  що 1000 у.е. вже включає в себе ПДВ, втім скоріш за все податківці захочуть побачити нарахування ПДВ зверху на таку суму. Тому у договорі слід чітко визначити 1000 у.е. - це договірна ціна без ПДВ, чи загальна ціна вже з ПДВ.

Детальніше про це ми вже раніше говорили тут.

***

* «Покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, установленою в договорі купівлі-продажу...».