• Посилання скопійовано

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: за яких умов?

Інститут спільного інвестування - платник податку на прибуток на загальних підставах (неплатник ПДВ, адже не має операцій, які підпадають під ПДВ), здійснює продаж житлової нерухомості. Наразі планується одну квартиру здавати в оренду (як інвестнерухомість). Чи слід ставати платником ПДВ до досягнення обсягу операцій в 1 млн грн?

Відповідно до пп. 181.1 ПКУ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку І - ІІІ групи.

Таким чином, норми ПКУ вимагають обов’язкову реєстрацію платником ПДВ лише після досягнення обсягу постачання в 1 млн грн. Втім, це правило не стосується "єдинників". Разом з цим, до досягнення обсягу в 1 млн грн ІСІ може зареєструватися платником ПДВ на добровільній основі згідно з ст. 182 ПКУ.

 

Нагадаємо!

Якщо особа, яка відповідно до пп. 181.1 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (пп. 182.1 ПКУ).

 

Якщо ІСІ не бажає добровільно ставати платником ПДВ, то у даному випадку важливим є правильний підрахунок досягнення обсягу постачання в 1 млн грн. Для визначення реєстраційного обсягу слід брати операції з постачання, керуючись термінами «постачання товарів» та «постачання послуг», прописаними в пп. 14.1.191 та пп. 14.1.185 ПКУ. На цьому наголошують і податківці в підкатегорії 101.02, «ЗІР»[1].

Послуга із здачі в оренду нерухомості є ПДВ-оподатковуваною згідно з пп. 185.1 ПКУ.

Зауважимо, що намір особи провадити діяльність, у результаті здійснення якої заплановано отримати дохід, чи факт укладання цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг на суму, що перевищує 1-мільйонний ліміт, ще не є підставою для обов’язкової ПДВ-реєстрації (лист ДПС від 05.11.2012  №4773/0/61-12/15-3115 (Додаток 2)).

Так, на практиці для визначення дати збільшення обсягу постачання й фіксації моменту перевищення 1-мільйонного ліміту прийнято користуватися датами виникнення податкових зобов’язань відповідно до ст. 187 ПКУ. Тобто, дата виникнення першої події: або отримання передоплати (авансу) за товари (послуги), або відвантаження товарів (надання послуг).

Таким чином, сума договору, укладеного на постачання товарів/виконання послуг, не враховується до граничного обсягу постачання для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, допоки не виникне перша подія відповідно до ст. 187 ПКУ.

Втім, зауважимо дуже важливу річ. Як зазначалося вище, до реєстраційного обсягу потрапляють не всі операції з постачання товарів (послуг), а лише ті, які згідно з р. V ПКУ належать до оподатковуваних. Відповідно до роз’яснення податківців у підкатегорії 101.02, «ЗІР»[2], ІПК від 26.07.2019 р. №3512/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК від 26.10.2018 р. №4602/6/99-99-15-03-02-15/ІПК до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню:

  • за основною ставкою ПДВ – 20%;
  • ставкою 7%;
  • нульовою ставкою ПДВ;
  • звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Про це ми зазначали тут та тут.

Зауважимо, що якщо буквально читати норму пп. 14.1.186 ПКУ, оподатковувана операція для цілей р. V ПКУ — це операція, що підлягає обкладанню ПДВ. Тобто напрошується висновок, що оподатковувані операції – це лише операції з постачання товарів (послуг), які обкладають ПДВ за ставками 20%, 7% або 0%.

У зв’язку із цим, вважаємо, що не лише операції, які не вважають об’єктами оподаткування за ст. 196 ПКУ, а й звільнені від ПДВ згідно зі ст. 197 та підрозділом 2 р.ХХ ПКУ, до такого обсягу не належать. Однак, як бачимо, податківці з даного питання фіскально налаштовані, та дозволяють не враховувати до граничного розміру обсягу операцій лише операції, які не вважають об’єктами оподаткування.

Підсумуємо: якщо дотримуватися позиції податківців, то ІСІ має розраховувати обсяг постачань при досягненні якого слід обов’язкового зареєструватися платником ПДВ вже починаючи із операцій по продажу квартир. Адже згідно з пп.197.1.14 ПКУ операції із постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом, є звільненими від ПДВ.

Якщо ж ІСІ дотримуватиметься позиції, що звільнені ПДВ-операції не потрапляють до розрахунку обсягу постачань для реєстрації платником ПДВ відповідно до норми пп. 14.1.186 ПКУ, то такий обсяг розраховується, виходячи із операції з постачання товарів (послуг), які обкладають ПДВ за ставками 20%, 7% або 0%. Послуги із здачі в оренду є ПДВ-оподатковуваними за ставкою 20%.


[1] Як продавцю визначити встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, у разі повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги?

[2] Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024462
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245