• Посилання скопійовано

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: за яких умов?

Інститут спільного інвестування - платник податку на прибуток на загальних підставах (неплатник ПДВ, адже не має операцій, які підпадають під ПДВ), здійснює продаж житлової нерухомості. Наразі планується одну квартиру здавати в оренду (як інвестнерухомість). Чи слід ставати платником ПДВ до досягнення обсягу операцій в 1 млн грн?

Відповідно до пп. 181.1 ПКУ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку І - ІІІ групи.

Таким чином, норми ПКУ вимагають обов’язкову реєстрацію платником ПДВ лише після досягнення обсягу постачання в 1 млн грн. Втім, це правило не стосується "єдинників". Разом з цим, до досягнення обсягу в 1 млн грн ІСІ може зареєструватися платником ПДВ на добровільній основі згідно з ст. 182 ПКУ.

 

Нагадаємо!

Якщо особа, яка відповідно до пп. 181.1 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (пп. 182.1 ПКУ).

 

Якщо ІСІ не бажає добровільно ставати платником ПДВ, то у даному випадку важливим є правильний підрахунок досягнення обсягу постачання в 1 млн грн. Для визначення реєстраційного обсягу слід брати операції з постачання, керуючись термінами «постачання товарів» та «постачання послуг», прописаними в пп. 14.1.191 та пп. 14.1.185 ПКУ. На цьому наголошують і податківці в підкатегорії 101.02, «ЗІР»[1].

Послуга із здачі в оренду нерухомості є ПДВ-оподатковуваною згідно з пп. 185.1 ПКУ.

Зауважимо, що намір особи провадити діяльність, у результаті здійснення якої заплановано отримати дохід, чи факт укладання цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг на суму, що перевищує 1-мільйонний ліміт, ще не є підставою для обов’язкової ПДВ-реєстрації (лист ДПС від 05.11.2012  №4773/0/61-12/15-3115 (Додаток 2)).

Так, на практиці для визначення дати збільшення обсягу постачання й фіксації моменту перевищення 1-мільйонного ліміту прийнято користуватися датами виникнення податкових зобов’язань відповідно до ст. 187 ПКУ. Тобто, дата виникнення першої події: або отримання передоплати (авансу) за товари (послуги), або відвантаження товарів (надання послуг).

Таким чином, сума договору, укладеного на постачання товарів/виконання послуг, не враховується до граничного обсягу постачання для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, допоки не виникне перша подія відповідно до ст. 187 ПКУ.

Втім, зауважимо дуже важливу річ. Як зазначалося вище, до реєстраційного обсягу потрапляють не всі операції з постачання товарів (послуг), а лише ті, які згідно з р. V ПКУ належать до оподатковуваних. Відповідно до роз’яснення податківців у підкатегорії 101.02, «ЗІР»[2], ІПК від 26.07.2019 р. №3512/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК від 26.10.2018 р. №4602/6/99-99-15-03-02-15/ІПК до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню:

  • за основною ставкою ПДВ – 20%;
  • ставкою 7%;
  • нульовою ставкою ПДВ;
  • звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Про це ми зазначали тут та тут.

Зауважимо, що якщо буквально читати норму пп. 14.1.186 ПКУ, оподатковувана операція для цілей р. V ПКУ — це операція, що підлягає обкладанню ПДВ. Тобто напрошується висновок, що оподатковувані операції – це лише операції з постачання товарів (послуг), які обкладають ПДВ за ставками 20%, 7% або 0%.

У зв’язку із цим, вважаємо, що не лише операції, які не вважають об’єктами оподаткування за ст. 196 ПКУ, а й звільнені від ПДВ згідно зі ст. 197 та підрозділом 2 р.ХХ ПКУ, до такого обсягу не належать. Однак, як бачимо, податківці з даного питання фіскально налаштовані, та дозволяють не враховувати до граничного розміру обсягу операцій лише операції, які не вважають об’єктами оподаткування.

Підсумуємо: якщо дотримуватися позиції податківців, то ІСІ має розраховувати обсяг постачань при досягненні якого слід обов’язкового зареєструватися платником ПДВ вже починаючи із операцій по продажу квартир. Адже згідно з пп.197.1.14 ПКУ операції із постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом, є звільненими від ПДВ.

Якщо ж ІСІ дотримуватиметься позиції, що звільнені ПДВ-операції не потрапляють до розрахунку обсягу постачань для реєстрації платником ПДВ відповідно до норми пп. 14.1.186 ПКУ, то такий обсяг розраховується, виходячи із операції з постачання товарів (послуг), які обкладають ПДВ за ставками 20%, 7% або 0%. Послуги із здачі в оренду є ПДВ-оподатковуваними за ставкою 20%.


[1] Як продавцю визначити встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, у разі повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги?

[2] Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Калашян Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Дата складання РК при переведенні боргу з частковими платежами
    Підприємство-платник ЄП IV групи і ПДВ має передоплату постачальнику електроенергії. Постачальник не може виконати зобов'язання та повернути кошти. 20.11.2025 р. укладено договір про переведення боргу, за яким третя особа погашає 600 тис. грн замість постачальника. Фактичне перерахування відбулось 25.11.2025 р. (290 тис. грн) та 26.11.2025 р. (310 тис. грн). Якою датою складати РК до ПН: датою договору про переведення боргу (20.11.2025) на всю суму чи датами фактичного надходження коштів (25.11.2025 та 26.11.2025 рр.)?
    09.12.202519
  • Податковий кредит за розблокованою ПН: облік та різниці для "високодоходників"
    Податкова накладна постачальника була заблокована в грудні 2022 року, у березні 2023 року її розблокували, але підприємство не помітило інформацію про розблокування і не включило ПН до податкового кредиту. Куди тепер віднести втрачений податковий кредит з ПДВ – на рахунок 441 чи 949? Чи виникають податкові різниці для "високодоходників"?
    09.12.2025232
  • Чи враховується акциз при визначенні обсягу оподаткованих операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ?
    При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована протягом останніх 12 календарних місяців для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ сума акцизного податку не враховується
    08.12.202517
  • Дата РК при поверненні товару та наявності передплати
    У жовтні здійснено оплату та відвантаження товару. 3 листопада покупець повертає товар, 20 листопада продавець повертає кошти. Якою датою складати РК до ПН, якщо податкові зобов'язання з ПДВ у продавця не зменшились через наявність передплати за іншими операціями? Чи потрібні додаткові документи?
    08.12.202567
  • Продаж електромобіля: що з ПДВ?
    Підприємство придбало новий електромобіль без ПДВ (звільнено до 31.12.2025 р.). Чи має підприємство нарахувати ПДВ при подальшому продажу цього автомобіля?
    08.12.2025188