• Посилання скопійовано

Порядок складання та відображення у декларації РК з типом «20»

У грудні 2019 року помилково зареєстровано задвоєнні ПН (на платника та неплатника ПДВ). Задвоєнні ПН відображено у декларації. Який порядок складання РК з типом «20»? Як такий РК відображається у декларації з ПДВ?

Порядок складання РК з типом «20»

Перш за все зазначимо, що такий тип РК застосовується лише у випадку реєстрації в ЄРПН двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг. Цей шлях передбачає, що одна ПН (зайва) буде анульована, а друга (чи більше) ПН (правильні) – залишаться в ЄРПН.

Складання розрахунку коригування до «зайво складеної» податкової накладної, до якої не було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунку коригування:

Порядок складання такого РК визначено п. 24 Порядку №1307:

  • у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;
  • у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, яка визначена платником як «зайво складена» податкова накладна;
  • в розділі Б розрахунку коригування підлягають заповненню графи з 1 по 15 (крім випадків, коли таке заповнення не передбачено Порядком №1307); графи 9 та 10 розділу Б розрахунку коригування не заповнюються;
  • відповідні показники кожного рядка «зайво складеної» податкової накладної (кількість (графа 7 розрахунку коригування), обсяг постачання (графа 13 розрахунку коригування) та сума ПДВ (графа 14 розрахунку коригування) зазначаються зі знаком «-» (показники податкової накладної виводяться в «0»);
  • у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування зазначається код причини 301;
  • у першому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної», яке знаходиться під табличною частиною розрахунку коригування, зазначаються дані щодо податкової накладної, яка визначена платником як «правильна» податкова накладна.

Усі останні зміни з ПДВ
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

При цьому, такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком. Приклади складання такого РК наводили черкаські податківці.

Тут варто звернути увагу, що порядком чітко передбачено, що при складанні РК з типом причини 20, позначка «не видається покупцю» не зазначається (при реєстрації такого РК здійснюється перевірка дотримання саме такого алгоритму). Водночас, якщо така позначка проставлена не буде, то постачальник не зможе зареєструвати такий РК (що також передбачено алгоритмом перевірки дотримання платником податку порядку заповнення і реєстрації ПН та РК).

Відповідно до такої колізійної ситуації можна зробити висновок, що складання РК з типом причини 20 не передбачено до ПН, що було складено на неплатника ПДВ. Тобто така ПН підлягає коригуванню за загальним порядком, що передбачено для РК до помилкової податкової накладної (роз’яснення податківців щодо складання такого РК тут).

 

Відображення у декларації

У податковій декларації з ПДВ повинні бути відображені лише суми ПЗ, що були фактично нараховані в бухгалтерському обліку. Тобто суми ПДВ, що зазначені у помилково складених і зареєстрованих податкових накладних, у декларації з ПДВ не відображаються.

При цьому, відповідно, РК, які складаються з метою сторнування помилково складених податкових накладних, також не підлягають відображенню у податковій декларації.

Про це, зокрема, зазначали податківці з Офісу великих платників податків ДФС: «…обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації»

Отже, платник податку повинен подати уточнюючий розрахунок за 12.18, в якому необхідно виправити показники нарахованих ПЗ згідно з фактичними даними нарахованих ПЗ з ПДВ у бухгалтерському обліку.

 

Реєстраційний ліміт

Так, у разі складання РК з типом причини «20» поточною датою проблем у платника податку з реєстраційним лімітом не буде, оскільки такий тип РК було податківцями розроблено для уникнення «зависання» суми реєстраційного ліміту (зокрема, у випадку, якщо РК складено у іншому ніж ПН періоді).

А ось щодо РК, який складається на неплатника ПДВ, то у разі його складання в іншому періоді, ніж ПН, то маємо ситуацію, коли у платника податку фактично зависає сума реєстраційного ліміту через показник ∑Перевищ, оскільки алгоритмом розрахунку цього показника враховується не тільки позитивна різниця, а будь - яка різниця між даними платника у Декларації та даними в ЄРПН (цю проблему ми розглядали тут).

Для уникнення цього, платник податку повинен скласти РК саме у періоді складання ПН, однак в даному випадку, такий РК буде зареєстровано з порушенням термінів реєстрації, а відповідно, до постачальника будуть застосовані штрафи за ст. 120-1 ПКУ (про це ми писали тут).

Тож у ситуації складання РК до зайвої ПН на неплатника ПДВ підприємство повинно визначити, що для нього є більш економічно вигідним: або втратити реєстраційний ліміт, або сплатити штраф за несвоєчасну реєстрацію РК.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20246173
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024255