• Посилання скопійовано

Як скласти РК до ПН при коригування вартості наданих послуг?

У березні надано послуги та підписано акт виконаних робіт (перша подія – зареєстровано ПН). У квітні послуги оплачено, а 16.05 ціну наданих послуг зменшено додатковою угодою. Переплату повернуто в червні. Як відкоригувати ПЗ з ПДВ? Чи потрібно складати ПН на суму переплати датою додаткової угоди?

Відповідно до пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін або при поверненні постачальником суми попередньої оплати послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

У даному випадку першою подією було складання акту, відповідно підписання додаткової угоди про зменшення ціни послуг (суми компенсації), що було поставлено, є підставою для коригування ПЗ з ПДВ і, відповідно, виписки розрахунку коригування до ПН, яку складено за операцією з постачання послуг.

При цьому, акт наданих послуг, який складено в березні, не підлягає виправленню або заміні, оскільки додаткову угоду було укладено після його складання і, відповідно, вартість наданих послуг змінюється лише 16.05. Але в такому випадку, до акту, складеного у квітні, необхідно скласти окремий первинний документ (наприклад, акт зміни ціни), у якому зазначити зменшення суми вартості наданих послуг.

Щодо складання податкової накладної на суму переплати, яка виникла внаслідок підписання додаткової угоди і коригування акту наданих послуг, то вважаємо, що в даному випадку її складати не потрібно і ось чому:

Згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Своєю чергою, як зазначено у пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню;
  • дата оформлення документу, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У даному випадку переплата, яка виникає внаслідок підписання додаткової угоди, не зараховується до рахунку постачання інших послуг або товарів, а отже, ПЗ з ПДВ не виникають і, відповідно, реєструвати податкову накладну на дату виникнення переплати (дата підписання акту коригування та додаткової угоди) не потрібно.

Проте зазначимо, що податківці будуть проти такого підходу і будуть вимагати складання ПН на різницю між сумою сплачених коштів та відкоригованою сумою акту (оскільки фактично у постачальника знаходяться кошти замовника). Тому найбільш безпечним варіантом буде все ж таки скласти ПН датою підписання додаткової угоди на різницю (16.05), а після фактичного повернення замовнику переплати (у червні) скласти до такої ПН розрахунок коригування як на повернення передоплати (тобто використовувати підхід, який наводили податківці у ІПК від 10.05.2016 р. №10328/6/99-99-15-03-02-15).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252