• Посилання скопійовано

Як скласти РК до ПН при коригування вартості наданих послуг?

У березні надано послуги та підписано акт виконаних робіт (перша подія – зареєстровано ПН). У квітні послуги оплачено, а 16.05 ціну наданих послуг зменшено додатковою угодою. Переплату повернуто в червні. Як відкоригувати ПЗ з ПДВ? Чи потрібно складати ПН на суму переплати датою додаткової угоди?

Відповідно до пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін або при поверненні постачальником суми попередньої оплати послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

У даному випадку першою подією було складання акту, відповідно підписання додаткової угоди про зменшення ціни послуг (суми компенсації), що було поставлено, є підставою для коригування ПЗ з ПДВ і, відповідно, виписки розрахунку коригування до ПН, яку складено за операцією з постачання послуг.

При цьому, акт наданих послуг, який складено в березні, не підлягає виправленню або заміні, оскільки додаткову угоду було укладено після його складання і, відповідно, вартість наданих послуг змінюється лише 16.05. Але в такому випадку, до акту, складеного у квітні, необхідно скласти окремий первинний документ (наприклад, акт зміни ціни), у якому зазначити зменшення суми вартості наданих послуг.

Щодо складання податкової накладної на суму переплати, яка виникла внаслідок підписання додаткової угоди і коригування акту наданих послуг, то вважаємо, що в даному випадку її складати не потрібно і ось чому:

Згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Своєю чергою, як зазначено у пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню;
  • дата оформлення документу, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У даному випадку переплата, яка виникає внаслідок підписання додаткової угоди, не зараховується до рахунку постачання інших послуг або товарів, а отже, ПЗ з ПДВ не виникають і, відповідно, реєструвати податкову накладну на дату виникнення переплати (дата підписання акту коригування та додаткової угоди) не потрібно.

Проте зазначимо, що податківці будуть проти такого підходу і будуть вимагати складання ПН на різницю між сумою сплачених коштів та відкоригованою сумою акту (оскільки фактично у постачальника знаходяться кошти замовника). Тому найбільш безпечним варіантом буде все ж таки скласти ПН датою підписання додаткової угоди на різницю (16.05), а після фактичного повернення замовнику переплати (у червні) скласти до такої ПН розрахунок коригування як на повернення передоплати (тобто використовувати підхід, який наводили податківці у ІПК від 10.05.2016 р. №10328/6/99-99-15-03-02-15).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20243
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202423
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 715
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432