• Посилання скопійовано

Складання нульового РК з причиною «зміна номеклатури» та уточнення декларації з ПДВ

Підприємству (платнику ПДВ) потрібно змінити номенклатуру у ПН. При цьому одночасно змінюється ціна та кількість товару. Як скласти РК? Чи будуть штрафні санкції за його несвоєчасну реєстрацію? Чи потрібно уточнювати декларацію з ПДВ за період складання таких РК?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Запитання:

Підприємство здійснювало поставку товару покупцю в кількості 10 шт. Дана операція здійснювалася на основі договору купівлі-продажу, у якому передбачена ціна в доларовому еквіваленті -21 000$ за 1шт. За умовами договору, підприємство-покупець мало здійснити три авансових передоплати у розмірі 70%, 20% та 10% відповідно. Після закінчення операції договором передбачено підписання протоколу погодження ціни.

Підприємством-покупцем було здійснено три авансових передоплати згідно з виставленими рахунками: 22.01.18 р. – 4239480,00 грн, 21.03.18 р. – 1104600,00 грн, 12.07.18 р. – 550830,00 грн.

Ціна товару в гривні на кожну передоплату змінювалася відповідно до курсу валют на дату виставлення рахунку. На всі передоплати були виписані та зареєстровані податкові накладні: 22.01.18 р. – 7шт. за ціною 504700,00 грн, 21.03.18 р. – 2 шт. за ціною 460250,00 грн, 12.07.18 р. – 1 шт. за ціною 459025,00 грн (без ПДВ). 27.07.2018 р. було підписано протокол погодження ціни та виписано видаткову накладну за ціною 491242,50 грн без ПДВ. На дату виписки видаткової накладної були виписані розрахунки коригування до податкових накладних з причиною коригування «зміна номенклатури» зі зміною ціни та кількості, тобто «нульові» розрахунки. Але з певних причин ці розрахунки коригування не були зареєстровані.

Чи можна в даному випадку робити коригування податкових накладних з причиною коригування "Зміна номенклатури" через зміну кількості та ціни шляхом виведення всього розрахунку коригування в "0"? Чи будуть штрафні санкції у разі реєстрації у вересні 2018 р. цих РК з датою виписки 27.07.2018 р.? Чи необхідно уточнювати декларацію ПДВ за липень 2018 р. в частині незареєстрованих розрахунків коригування додатку 1?

 

Відповідь:

У даному випадку можна змінити одночасно ціну товару та його кількість з таким розрахунком, щоб загальна сума коригувань дорівнювала нулю.

Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна і кількості, і ціни товарів, то розрахунок коригування складається у порядку, передбаченому при зміні номенклатури товарів.

Далі, якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна  номенклатури товарів, постачальник (продавець) на дату постачання товарів складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати, у якому:

  1. у першому рядку зі знаком «-» зазначає показники рядка податкової накладної, номенклатура товарів за яким змінюється (таким чином цей рядок повністю «обнуляється»). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку зазначається №за порядком того рядка податкової накладної, що коригується;
  2. для додавання однієї або декількох нових (змінених) товарних позицій (номенклатури) в розрахунку коригування в окремих рядках зазначаються показники за товарами/послугами, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується.

Отже, в даному випадку слід скласти три РК до кожної з податкових накладних, у яких буде два рядки: перший з порядковим номером «1», у якому зазначається раніше зазначена номенклатура з від’ємною кількістю, наприклад: -7 шт. за ціною 504700,00 грн, на загальну суму -3532900,00 грн. Щоб зробити нульовий РК, в наступному рядку слід зазначити: +7,19176374 шт. за ціною 491242,50 грн, на загальну суму +3532900,00 грн. Аналогічно коригуються наступні дві податкові накладні.

У графі 2 коригування до ПН у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Оскільки нульові РК реєструються постачальником, то строк реєстрації РК від 27.07.2018 р. буде 15.08.2018 р. У даному випадку є факт порушення строку реєстрації РК, але через те, що сума ПДВ у ньому буде нульовою, відсутня база для розрахунку штрафу. Тому штрафні санкції до нульових РК на практиці застосувати неможливо.

Щодо уточнення додатку 1 до декларації за липень 2018 р. У даному випадку складаються нульові РК, а отже, на суму ПДВ за декларацією такі РК не вплинули.

У п. 50.1 ПКУ зазначено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.  102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Чи можливі санкції до платника за невиконання цього обов’язку, якщо на суму ПДВ до сплати ця ситуація не вплинула? Оскільки всі рядки декларації за липень 2018 р. були сформовані правильно, то при цьому недоплати ПДВ не виникає, і не виникає бази для нарахування штрафів (3% або 5%), передбачених ст. 50 ПКУ. Відповідно, негативних наслідків ця ситуація не спричиняє, адже в цій ситуації штрафні санкції не нараховуються, тому що  для такої ситуації штрафних санкцій не передбачено – вони передбачені лише у тому разі, якщо помилка призвела до заниження суми ПДВ до сплати.

Так, відповідно до п. 50.1 ПКУ платник податків, який самостійно  виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ПКУ:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

На практиці декларацію з ПДВ можна виправляти лише через уточнюючий розрахунок. В даному випадку такий УР буде нульовим – графа 4 дорівнюватиме графі 5, у графі 6 – нульові показники, але до нього потрібно буде додати заповнений додаток 1.

У цій ситуації факту заниження суми ПДВ до сплати не виникає, але платник ПДВ повинен виконати свій обов’язок з виправлення раніше поданих декларацій. Проте при цьому йому слід мати на увазі, що у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку п. 102.1 ПКУ. Тобто з поданням уточнюючого розрахунку поновлюється трирічний строк давності  для податкової перевірки того періоду, за який подана декларація, що уточнюється.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Тристоронній договір з нерезидентом: як скласти податкову накладну на аванс? (аудіоверсія)
    Підприємство отримало від нерезидента передоплату за обладнання в сумі 100 000 дол. США. Обладнання буде передано отримувачу, який знаходиться в Україні. Як правильно скласти податкову накладну на суму авансу, отриманого в іноземній валюті?
    Сьогодні 15:2111
  • Дата виникнення ПДВ-зобов’язань при передоплаті у 2026 році: правило першої події (аудіоверсія)
    Підприємство перерахувало постачальнику передоплату за товари 27.12.2026, а кошти були зараховані на рахунок постачальника 28.12.2026. Необхідно визначити, на яку саме дату, з урахуванням правила першої події та норм п. 187.1 ПКУ, у постачальника виникають податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією.
    Сьогодні 14:4822
  • Помилкова податкова накладна з РК до нуля у 2026 році: відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство помилково склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну без фактичного постачання. У тому ж місяці до неї зареєстровано розрахунок коригування зі зменшенням показників до нуля. Чи виникають у такому разі податкові зобов’язання з ПДВ, чи потрібно відображати ці документи в декларації з ПДВ та чи впливає їх невідображення на правильність визначення податкових зобов’язань?
    Сьогодні 10:1444
  • ПДВ при продажу зерна з елеватора у 2026 році: дата ПЗ і ПН за EXW (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ реалізує зерно, що зберігається на елеваторі, на умовах EXW. За договором поставки право власності переходить покупцю на дату підписання видаткової накладної, але тристоронній акт, розрахунки за зберігання та переоформлення складських документів оформлюються пізніше. На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ і обов’язок скласти податкову накладну, якщо оплата на цю дату ще не надійшла?
    15.06.202636
  • Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)
    Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    15.06.202624