• Посилання скопійовано

Послуги аутстафінгу від нерезидента: чи утримувати податок на доходи?

Юрособа-нерезидент надає резиденту послуги з забезпечення персоналу (громадян України) на виконання робіт. Оплата здійснюється на валютний рахунок нерезидента. Чи повинен мати нерезидент постійне представництво в Україні, враховуючи, що договори аутстафінгу укладаються виключно в електронній формі? Чи виникає обов’язок у резидента утримувати податок за пп. 141.4.1 ПКУ?

Відповідно до пп. 14.1.183 ПКУ послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

Врегулювання послуг з надання персоналу встановлює Закон України від 05 липня 2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі – Закон про зайнятість). Такі вимоги стосуються як суб’єктів господарювання, що наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, так і роботодавців, яким надаються такі послуги.

Вимоги до провайдерів-роботодавців та їх обов’язки передбачені в ч. 1 ст. 39 Закону про зайнятість

Згідно з ст. 39 Закону про зайнятість діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На сьогодні існує Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, затверджений постановою КМУ від 20.05.2013 р. № 359. Але він так і не набрав чинності, отже, ні чинної форми такого дозволу, ні порядку його видачі зараз немає.

Законодавством України визначено, що іноземна компанія або організація має право вести діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ (представництво, філію, відділення), відкритий на території України.

Частиною 9 ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності підлягають реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Згідно зі ст. 5 цього закону іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність  на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Зверніть увагу: цей закон не зобов’язує нерезидента неодмінно відкривати представництво.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді (пп. 14.1.193 ПКУ).

Постійним представництвом не є, зокрема, направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу (п. 14.1.193 ПКУ). Див. також лист ДФС від 28.01.2016 р. №1656/6/99-99-19-03-02-15.

Далі, пп. 141.4.1 ПКУ визначено перелік доходів, які оподатковуються згідно з нормами п. 141.4 ПКУ та які не потребують реєстрації представництва нерезидента в контролюючих органах. Власне послуги з надання персоналу тут не перелічені, тому можна зробити висновок, що доходи від надання персоналу слід включати до «інших» доходів, що маються на увазі у п. «й» пп. 141.4.1 ПКУ

Зверніть увагу на те, що зазначеною нормою виключено з об’єкта оподаткування податком на прибуток доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Крадіжка ДП у закордонному відрядженні: витрати та ПДФО та ВЗ з водія
    Водій-далекобійник перебував у закордонному відрядженні. За даними тахографа водій зупинився на території без охорони. Під час відпочинку водія було злито з баку дизпаливо. Директор в телефонному режимі прийняв рішення не залучати поліцію країни перебування водія. Після повернення водій надав доповідну записку і директор видав наказ з рішенням не стягувати з водія компенсацію вкраденого палива. Чи може підприємство включити до витрат вартість вкраденого палива і чи потрібно утримувати з водія ПДФО і ВЗ?
    25.04.202431
  • Сплата ПДФО та ВЗ при часткових платежах за нерухомість
    Юрособа планує придбати у фізособи нерухоме майно, включаючи земельну ділянку. За договором оплата буде здійснюватися авансовими платежами протягом року, а перехід права власності відбудеться після здійснення повного розрахунку. Коли слід платити ПДФО і ВЗ – при здійсненні авансових платежів чи після переходу права власності на майно?
    19.04.202424
  • Заповнення декларації про майновий стан і доходи і додатка КІК, якщо фінзвітність з нульовими показниками
    Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи та додатки КІК, якщо фінзвітність за 2022 і 2023 роки з нульовими показниками?
    15.04.2024153
  • Штраф щодо незастосування 30% неоподатковуваної межі з ДМС
    Чи не буде штрафних санкцій, якщо підприємство при виплаті страховій компанії платежу по ДМС працівників, утримає ПДФО та ВЗ із всього страхового платежу, не застосовуючи пільгу з ПДФО? При цьому договір добровільного страхування відповідає вимогам ПКУ. За яким кодом в такому випадку (якщо пільгу не застосували) зазначати цю страхівку в Додатку 4ДФ?
    08.04.202435
  • Як оплатити послуги коворкінгу для дистанційних працівників без ПДФО та ВЗ?
    Деякі працівники переїхали з Києва, де у компанії офіс, в інші населені пункти та продовжують працювати в компанії. Для виконання своїх обов’язків вони іноді користуються послугами коворкінгу, які оплачують за власний рахунок. Чи виникає ПДФО, ВЗ та ЄСВ при поданні авансового звіту на компенсацію витрат по коворкінгу або оплаті послуг коворкінгу корпоративною карткою?
    02.04.202435