Працівник звільняється під час відпустки без збереження зарплати: чи подавати ф. №1ДФ?

Відповідно до пп. «б» пп. 176.2  ПКУ, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. 

Однак такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Це пряма норма ПКУ!

Але про звільнених працівників у формі №1ДФ зазначаються не лише доходи і податки з них, а й сама інформація про звільнення (відповідна дата). Чи не виникне проблем у роботодавця, якщо через відсутність нарахованих працівнику при звільненні доходів, він не подав форму №1ДФ із зазначенням цієї дати? 

Згідно з пп. 3.7 розділу III Порядку №4, графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.

Таким чином, у разі відсутності нарахування та виплати доходу в кварталі, в якому відбулося звільнення працівника податковий розрахунок за ф. № 1ДФ не подається та графа 7 «Дата звільнення з роботи» такого розрахунку не заповнюється.

Такої позиції дотримуються і податківці, про що ми писали тут.