Оподаткування боржника та нового кредитора (фізособи) при уступці права вимоги боргу

Податкові наслідки для фізособи при отриманні права вимоги

Схожа ситуація розглядалася в ІПК ДПСУ від 30.01.2023 р. №198/ІПК/99-00-24-03-03-06. 

На погляд ДПСУ, безоплатна передача права вимоги новому кредитору фізособі розглядається як надання доходу у вигляді додаткового блага (див. пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ). А тому з вартості такої передачі потрібно утримати ПДФО (18%) і ВЗ (1,5%). Якщо право вимоги передає банк, то він, як податковий агент, має утримати податки, перерахувати до бюджету і відобразити дохід в додатку 4ДФ з ознакою доходу «126». Фізособа окремо податки не утримує і декларацію не подає.

У цій ІПК далі зазначено, що якщо фізичною особою сплачується компенсація у будь-якій сумі (частково або повністю) на користь юридичної особи за вказаною операцією, то, у розумінні ПКУ, доходу у такої фізичної особи не виникає.

Тож, якщо взяти за основу цю ІПК, в даній ситуації у фізособи не виникатиме доходів.

Хоча ми сумніваємося в такому висновку. Адже додатковим благом є не тільки безоплатно надані товари (роботи, послуги), а і сума знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

На наш погляд, надто впадає в око передача права вимоги боргу на суму 8,4 млн грн, за яку сплачено тільки 10 тис. грн. Припускаємо, що під час перевірки податкова служба може зацікавитися такою операцією і є вірогідність, що різницю податкова служба розглядатиме як знижку, яка є додатковим благом. Але в такому разі особою порушником буде банк, а не фізособа і тим паче не підприємство-боржник, адже саме банк мав утримати податки. 

Для уникнення непорозумінь банк може отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання.

Але маємо сказати: якщо банк оподаткує суму безоплатно переданого права вимоги боргу чи переданого із знижкою, то при подальшому отриманні відшкодування за таким боргом вартість такого відшкодування ще раз оподаткують, про що ми скажемо далі. Тобто, фактично виникне подвійне оподаткування одной того самого доходу, що з одного боку нелогічно. Хоча за буквального розуміння законодавства так і виходить. У будь-якому разі, цей факт радимо врахувати та отримати індивідуальну податкову консультацію.

Погашення підприємством боргу фізособі

Виплата підприємством боргу фізособі вважатиметься виплатою доходу фізособі (див. консультації ГУ ДПС в Одеській області, ГУ ДПС у Чернівецькій області). Тому така сума, як інші доходи, оподатковується ПДФО (18%) і ВЗ (1,5%). Податки утримує підприємство боржник, як податковий агент. В додатку 4ДФ виплату таких доходів відображає з ознакою доходу «127». На руки фізособі виплачуються кошти за мінусом утриманих податків, які перераховуються до бюджету.

Для підприємства на оподаткування податком на прибуток операція виплати боргу не вплине.

Чи обов’язково в даному випадку сплачувати кредитні кошти фізособі?

Підприємство зобов’язане виплатити ці кошти фізособі згідно первісного кредитного договору і договору переведення боргу. Але сторони можуть домовитися про прощення боргу, уклавши відповідну угоду. В такому разі борг не потрібно буде сплачувати.

Якщо прощення боргу не буде, підприємство зобов’язане виплатити кошти фізособі.

Які податкові наслідки при прощенні боргу?

Для фізособи немає наслідків, адже вона не отримує доходу.

Для підприємства на дату укладення угоди про прощення боргу сума прощеного боргу включається до складу доходу, а відтак збільшує фінрезультат до оподаткування, який є основою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Податкових різниць тут не буде. 

Якщо підприємство не сплачуватиме борг, не укладаючи угоду про прощення боргу?

Фізособа матиме право подати до суду на стягнення заборгованості.

Якщо мине строк позовної давності, сума боргу включатиметься до доходу підприємства і збільшуватиме об’єкт оподаткування податком на прибуток. Для фізособи податкових наслідків не буде.