Відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, резиденти, які здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом, утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
До доходів, з яких має утримуватися податок на репатріацію, належить і орендна плата за договорами оперативного лізингу/оренди (див. пп. «ґ» пп. 141.4.1 ПКУ).
Тобто податок на репатріацію сплачується під час виплати нерезиденту доходу у вигляді орендної плати під час такої виплати.
Причому ПКУ не встановлює порядку перерахунку податку на репатріацію для ситуації, коли змінюється характер платежу – з орендної плати на плату за придбання майна.
До речі, з доходу за придбане майно податок на репатріацію не сплачується. Тому що таких доходів немає в переліку тих, з яких утримується податок, наведених в пп. 141.4.1 ПКУ.
Тобто формальних підстав для здійснення перерахунку податку немає і немає методики процедури такого перерахунку.
Проте підприємство може спробувати звернутися листом до податкової з проханням зробити такий перерахунок. У листі викласти суть цієї ситуації. Якщо податкова відмовить, можна спробувати подати позов до суду з вимогою зобов’язати податкову зробити перерахунок. Але чи буде такий позов задоволено судом, ми сказати не можемо. Подібні справи нам не відомі.
Варто також сказати, що обладнання для оренди ввозилося в митному режимі тимчасового ввезення. При зміні договору оренди на купівлю-продаж митний режим варто змінити на імпорт.
Про зміну митного режиму з тимчасового ввезення на імпорт ми писали тут та тут.
Які особливості зміни митного режиму?
Відповідно до ч. 3 ст. 71 МКУ, митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 МКУ, декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 МКУ, митний режим тимчасового ввезення завершується в тому числі шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 МКУ, митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що поміщені в інший митний режим.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 МКУ, для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
- подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;
- сплатити митні платежі, якими відповідно до Законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;
- виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
З наведеного випливає, що при зміні митного режиму з тимчасового ввезення на імпорт потрібно проходити таку саму процедуру декларування, як і в разі імпорту товару, із сплатою всіх передбачених митних платежів.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити