Оплата добровільного медичного страхування до нарахування зарплати: як зберегти податкову пільгу? (аудіоверсія)

Чинне податкове законодавство дійсно передбачає механізм лояльного оподаткування корпоративного медичного страхування, проте його практична реалізація вимагає суворого дотримання хронології бухгалтерських подій.

Базове правило, зафіксоване у пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ, встановлює, що роботодавець має право не включати до загального оподатковуваного доходу працівника суми страхових внесків за договорами ДМС, якщо такі платежі не перевищують 30 відсотків від нарахованої заробітної плати цього фахівця. Усе, що виходить за межі вказаного ліміту, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовим збором (ВЗ) за ставкою 5%. Крім того, оскільки страховий поліс є благом, наданим у негрошовій формі, для розрахунку бази обкладення ПДФО до суми перевищення обов’язково застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,21951 (відповідно до пп. 164.5 ПКУ).

Головна проблема у вашій ситуації полягає у формулюванні «від нарахованої заробітної плати». Податковий кодекс прив’язує право на пільгу до вже існуючої, зафіксованої в обліку бази. Якщо ви перераховуєте кошти страховій компанії, наприклад, 5-го числа місяця, а нарахування заробітної плати за цей місяць традиційно відбудеться лише останнім робочим днем, то на момент сплати страхового внеску база для розрахунку 30-відсоткового ліміту дорівнює нулю.

Позиція контролюючих органів із цього приводу є доволі категоричною та фіскальною. Зокрема, у своїй Індивідуальній податковій консультації від 22.04.2026 р. №2331/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК фахівці ДПСУ роз’яснили: якщо роботодавець оплачує поліс ДМС до моменту фактичного нарахування зарплати, він зобов'язаний оподаткувати таку суму в повному обсязі. Тобто в день перерахування коштів страховику ви не можете застосувати пільгу з пп. 164.2.16 ПКУ. Вся сума платежу визнається додатковим благом працівника, з якого компанія власним коштом (оскільки утримати із зарплати ще немає можливості) повинна сплатити до бюджету ПДФО (із застосуванням натурального коефіцієнта) та військовий збір.

Однак це не означає, що право на пільгу втрачено назавжди. Законодавство надає роботодавцю інструмент для виправлення ситуації — процедуру перерахунку. Згідно з нормами пп. 169.4.3 ПКУ, податковий агент наділений правом у будь-який період здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів та утриманих податків для підтвердження правильності їх оподаткування.

Оптимальний алгоритм дій для вашого підприємства виглядатиме наступним чином:

• У день сплати страхового платежу ви нараховуєте ПДФО та ВЗ на всю суму внеску і перераховуєте податки до бюджету;
• В кінці місяця ви здійснюєте стандартне нарахування заробітної плати працівнику;
• Після формування фонду оплати праці за місяць ви отримуєте легітимну базу для розрахунку 30-відсоткового ліміту. На цьому етапі ви проводите перерахунок: порівнюєте суму сплаченого на початку місяця страхового внеску з розрахованим лімітом (30% від зарплати);
• Якщо сума страховки повністю вписується в ліміт, раніше сплачені ПДФО та ВЗ визнаються надміру перерахованими. Ви сторнуєте ці податкові зобов'язання. Утворена переплата автоматично зарахується в рахунок погашення податкових зобов'язань із поточної заробітної плати працівника за цей самий місяць.

Окремо варто наголосити на правилах звітування. Незалежно від того, чи була сума ДМС повністю звільнена від оподаткування після перерахунку, чи частина її все ж таки потрапила під оподаткування, цей дохід обов'язково має бути відображений у додатку 4ДФ до об'єднаної звітності. Для таких виплат передбачено спеціальну ознаку доходу — «125». Якщо виникає оподатковувана частина (перевищення ліміту), пам'ятайте, що у графах 3а та 3 додатка 4ДФ сума негрошового доходу відображається вже з урахуванням застосованого підвищувального коефіцієнта.

Висновки

1. Застосування податкової пільги щодо внесків на медичне страхування неможливе авансом; на момент оплати поліса в обліку підприємства вже має бути зафіксована нарахована заробітна плата працівника для коректного визначення 30-відсоткового ліміту;
2. У разі сплати страхової премії до нарахування зарплати, роботодавець спочатку оподатковує платіж у повному обсязі, а наприкінці місяця, після нарахування окладу, проводить податковий перерахунок, повертаючи надміру сплачені податки шляхом взаємозаліку;
3. Усі витрати компанії на добровільне медичне страхування персоналу підлягають обов'язковому декларуванню в додатку 4ДФ за кодом «125», при цьому оподатковувана частка такого негрошового доходу зазначається з урахуванням натурального коефіцієнта.

Читайте також: Добровільне медстрахування працівників-2026: оподаткування та облік