• Посилання скопійовано

Зміна митного режиму з тимчасового ввезення на імпорт: кому та куди сплачувати відсотки?

Орендоване майно у нерезидента розмитнено в режимі тимчасового ввезення. За кожен місяць оренди сплачували 3% митних платежів. Через 3 місяці прийнято рішення змінити митний режим на імпорт. Як при зміні митного режиму за період, коли застосовувалося умовне звільнення від митних платежів, розрахувати проценти відповідно до ст. 100 ПКУ? Хто відповідальний за нарахування та сплату цих процентів та куди перераховувати?

Відповідно до ч. 7 ст. 106 Митного кодексу України (далі – МКУ) у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II ПКУ.

Пп. 206.7.2 ПКУ встановлено, що до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ.

Згідно з п. 100.1 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки Нацбанку, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) від 15 лютого 2018 року повідомляє, що суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов'язання (податковий борг) (його частку) платник податків розраховує самостійно.

Виходячи з того, що рішенням Правління Нацбанку від 01.03.2018 р. № 133-рш облікова ставка установлена з 02.03.2018 р. у розмірі 17% річних, то розмір відсотків за 3 місяці (92 к.д.) коли застосовувалося умовне звільнення від митних платежів та податкових зобов'язань з ПДВ розраховуватиметься таким чином 17% : 365 к.д. х 92 к.д. х 120%, що дорівнюватиме 5,1419% за кожен день розстрочення. 

Для розрахунку відсотків застосовується облікова ставка НБУ, що діє на момент зміни митного режиму, коли виникає обов’язок нарахування відсотків. ДФС у листі від 22.05.2017 р. №12767/7/99-99-19-01-01-17 повідомила, що у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України при розрахунку процентів з сум податкових зобов'язань застосовується база оподаткування та розмір облікової ставки Нацбанку на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Крім того, до бази оподаткування ПДВ не включаються суми процентів із сум податкових зобов'язань по миту.

Відповідно до Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, для процентів із сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті у разі випуску у вільний обіг на митній території України або передачі у користування іншій особі товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.09.2012 р. №1011, застосовуються:

  • коди видів надходжень: по миту - "056", по податку на додану вартість - "057";
  • коди бюджетної класифікації: по миту - "15010100", по податку на додану вартість - "14070100".

Приклад розрахунку сум податкових зобов'язань наведено у таблиці 2 додатку 1 до листа ДФС від 22.05.2017 р. №12767/7/99-99-19-01-01-17.

***

Читайте також: Зміна митного режиму з тимчасового ввезення на імпорт: як сплачувати податки?

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202465
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202469
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024278
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024506
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023260