На нашу думку, ця договірна схема є доволі непростою.
Відповідно до п. 26 ст.1 Повітряного кодексу України використання повітряного простору України - провадження діяльності, пов'язаної з польотами повітряних суден, з переміщенням (перебуванням) матеріальних об'єктів у повітряному просторі України, а також з вибуховими роботами, пусками ракет, усіма видами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів.
Справа в тому, що договірні відносини щодо допуску до повітряного простору (використання повітряного простору) передбачають не лише можливість приймати повітряні судна (йдеться про використання авіаліній), але й перевозити пасажирів.
Відповідно до ст. 92 Повітряного кодексу України авіаційний перевізник, який виконує перевезення пасажирів та/або вантажу за плату та/або за наймом, повинен мати ліцензію на провадження діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом, яка видається уповноваженим органом з питань цивільної авіації згідно із законодавством України. Перевезення пасажирів, вантажу за плату та/або за наймом без ліцензії забороняється. Наявність ліцензії не означає, що авіаційний перевізник має право доступу до певних повітряних ліній або ринків. З метою набуття права доступу до певних повітряних ліній або ринків авіаперевізник повинен отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації відповідний документ на право експлуатації певної повітряної лінії.
Умови здійснення повітряних перевезень іноземним авіаперевізником наведені у ст. 95 Повітряного кодексу України.
Відповідно до п. 64 ст. 1 Повітряного кодексу України наземне обслуговування - послуги з наземного обслуговування повітряних суден, екіпажу, пасажирів, вантажу, багажу, пошти, що надаються користувачам аеропорту на території аеропорту (аеродрому) або за його межами.
Вимог щодо наземного обслуговування містять в договорах на авіаційне перевезення, проте для надання таких послуг (виконання робіт) на території України (на території аеропортів) можуть укладатись окремі договори.
Водночас, передача таких повноважень представництву авіаперевізника має бути оформлена належним чином. Адже, таке представництво повинно бути відкрито з право ведення госпдіяльності, у положенні про таке представництво має бути включені види діяльності, зокрема здійснення за дорученням нерезидента виконувати частину його функцій, зокрема, й укладати договори та здійснювати оплату за послуги (роботи) з наземного обслуговування повітряних суден, інші функції нерезидента, повязаних із здійсненням таких повноважень.
В такому разі, ми не бачимо порушень валютного законодавства, адже наземне обслуговування повітряних суден, що здійснюється на території України на території аеропортів) під час перебування повітряних суден на території України (аеропорту), може відбуватись й за договорами, укладеними з госпсубєктами, зареєстрованим чи акредитованими на території України (йдеться саме про представництва нерезидентів). А оскільки оплата за такими договорами з представництвами нерезидентів будуть у гривнях, то під валютний контроль такі госпоперації не підпадають.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись