• Посилання скопійовано

Фіктивні замовники – безнадійна дебіторська заборгованість

Підприємство (платник податку на прибуток і ПДВ) надало послуги міжнародного перевезення вантажу. Понесли витрати, виписали і зареєстрували ПН із ставкою 0%. Але замовник документів не підписав і знайти його немає можливості. Подана заява в поліцію. Як бути з доходами, витратами?

Тут може бути застосовано один з двох варіантів обліку.

 

Варіант 1. Безоплатне постачання послуг

Відповідно до п. 10 П(С)БО 15 «Дохід» дохід від надання послуг визнається, якщо виконані кілька умов, серед яких така, як імовірність надходження економічних вигод від надання послуг.

Якщо у зв’язку з описаною ситуацією підприємство вирішить, що імовірності надходження коштів від наданих послуг немає, підстав відображати дохід немає. Наприклад, керівник підприємства може видати наказ, де зазначити, що оскільки дохід від наданих послуг, скоріш за все, отримано не буде, слід списати витрати, понесені на надані послуги.

На підставі такого наказу витрати, понесені на надані послуги, спишуть на субрахунок 949.

Поряд з цим доречно належну до сплати фіктивним замовником заборгованість списати на позабалансовий субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість», де обліковувати протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках, якщо боржника знайдуть.

Власне, з позиції обліку дана операція буде вважатися безоплатно наданими послугами. 

Причому на порядок оподаткування ПДВ це не повинно вплинути. Адже незалежно від того, виконується відповідне перевезення за плату чи безоплатно, застосовується пільга пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ – ставка ПДВ 0%.

В податковому обліку податку на прибуток об’єкт оподаткування визначається як фінрезультат до оподаткування за даними фінзвітності, скоригований на податкові різниці (див. пп. 134.1.1 ПКУ), які застосовують ті, у кого дохід більше млн грн на рік або які добровільно прийняли таке рішення.

В описаній ситуації понесені витрати зменшують фінрезультат до оподаткування і, як наслідок, об’єкт оподаткування податком на прибуток. Причому податкових різниць немає.

 

Варіант 2. Безнадійна дебіторська заборгованість

Згідно з цим варіантом підприємство в загальному порядку відображає дохід за наданими послугами (Дт 36 Кт 703), собівартість послуг (Дт 903 Кт 23). Адже ж послуги фактично надані і договором передбачена їх оплата.

Але оскільки з’ясовано, що замовник фіктивний, зазначена заборгованість може бути списаною на витрати як безнадійна: Дт 944 Кт 361.

Підстава – норми П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності (п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). Відповідно до п. 11 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші  операційні витрати.

Заборгованість списується на підставі наказу керівника підприємства.

Причому при списанні безнадійної дебіторської заборгованості в бухобліку коригувати раніше нарахований ПДВ немає підстав.

В податковому обліку податку на прибуток вартість списаної заборгованості зменшує фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Якщо при цьому підприємство коригує фінрезультат на податкові різниці, варто застосовувати різниці, встановлені п. 139.2 ПКУ.

На суму списаної заборгованості фінрезультат до оподаткування збільшується. А зменшення фінрезультату буде тільки тоді, коли списана заборгованість буде вважатися безнадійною за пп. 14.1.11 ПКУ. Одна з ознак такої безнадійності, що наведено в зазначеному підпункті – сплив строку позовної давності. Очевидно, що в даній ситуації строк позовної давності ще не сплив. Тому в зазначеній ситуації зменшення фінрезультату на суму списаної заборгованості не буде. 

Який з наведених варіантів обліку обрати?

Аргументи є на користь обох варіантів. З нашого погляду, таки більше підстав для другого варіанту, який більше відповідає реальній ситуації, але рішення має прийняти підприємство самостійно.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи може третя особа розрахуватися за проданий товар?
    Покупець не може розрахуватися за товар. Чи може інша компанія розрахуватися?
    25.02.2026117
  • Чи є резидентом громадянин України, що проживає за кордоном?
    Фізична особа (громадянин України) перебуває за кордоном, а саме в Угорщині, з січня 2025 року по теперішній час (понад 365 днів). Підстава для перебування в Угорщині: посвідка на постійне місце проживання. Офіційно працевлаштований та отримує дохід у вигляді заробітної плати. В Україні має: легковий автомобіль (право власності) за який сплачує страховку; кредитну карту на фізособу - 2620ХХХХХХ; сплачує українському оператору послуги мобільного зв'язку по контракту. Чи є така фізична особа резидентом України, чи він вже не є резидентом України?
    20.02.20261 768
  • Вимога декларації за 2025 рік для визначення критичності (аудіоверсія)
    Підприємство подає документи до Дніпропетровської ОВА для отримання статусу критичності. Орган вимагає декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, хоча термін її подання ще не настав (гранична дата — 01.03.2026 р.). Чи законна відмова у наданні статусу через відсутність звітності за 2025 рік, якщо за останній завершений звітний період (2024 рік) декларацію надано?
    04.02.20261 4922
  • Інформація про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків ФО за період до/з 1998 року
    ФО отримує відомості з ДРФО – платників податків про джерела суми нарахованого доходу, перерахованого податку та ВЗ з 1998 року. При відсутністю зазначених даних в органах ДПС, треба звернутися до податкового агента, а у разі його ліквідації – до держархіву
    02.02.202643
  • Коригування кількості заброньованих та актуалізація даних у «Дії»
    Підприємство має статус критично важливого. Працівнику 14.01.2026 р. виповнилося 60 років, через що кількість військовозобов’язаних зменшилася з 18 до 17 осіб. Як виправити відсутність відмітки про зняття з обліку в системі «Дія» для цієї особи? Також уточніть розрахунок квоти забронювання (50%): чи становить вона 8 осіб при загальній кількості 17 військовозобов’язаних?
    02.02.2026680