Чи можна внести заборгованість перед нерезидентом до статутного капіталу?

Чи можна провести взаємозалік?

Пунктом 1 ст. 86 ГКУ визначено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, у тому числі в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 13 Закону про госптовариства  вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (пп. 14.1.267 ПКУ).

Водночас, відповідно до ст. 86 ГКУ забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, зважаючи на те, що заборони на внесення до статутного капіталу товариства позики шляхом взаємозаліку не встановлено вважаємо, що така операція може бути здійснена.

Оподаткування доходів нерезидента – юрособи

Зверніть увагу, що податківці неодноразово (зокрема, у ІПК від 05.12.2017 р. №2846/6/99-99-15-02-02-15/ІПК та №5156/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 07.12.2018 р.) зазначали, що у разі, якщо проценти зараховуються у рахунок збільшення статутного капіталу, то доходи нерезидента – юрособи із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень пп. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу. При цьому податок з доходів нерезидентів у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Поряд з цим, відповідно до пп. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Якщо нараховані відсотки відповідають одночасно всім умовам, наведеним у пп. 141.4.11 ПКУ, то вони оподатковуються за ставкою 5%. В іншому разі застосовується ставка 15% як до доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ.

Сума позики під час взаємозаліку до доходу нерезидента не включається, оскільки це кошти, що було залучено у нерезидента.

Форма №1ДФ

Якщо нерезидент – фізособа, то сума майнового та немайнового внеску такого нерезидента до статутного фонду юрособи – емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права, відображається у формі №1ДФ під ознакою доходу «178» (без оподаткування ПДФО та військовим збором). Для цього такому нерезиденту слід отримати ІПН відповідно до ст. 70 ПКУ.

Окрім цього, у нерезидента-фізособи виникне і дохід на суму нарахованих відсотків. Відповідно до пп. 170.10.1 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів). Зокрема, такий дохід оподатковується за ставкою 18% ПДФО та 1,5% ВЗ, а у ф. №1ДФ відображається з ознакою доходу «110». 

ПДФО та ВЗ утримуються із суми процентів та сплачуються до бюджету, а зарахування процентів в рахунок збільшення СК проводиться на суму процентів, що залишається після оподаткування.