Можливості незастосування РРО для ФОП
Відповідно до пп. 1 та пп. 6 ст. 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:
- при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;
- при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізособами - підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
У свою чергу, п. 296.10 ПКУ встановлено, що РРО не застосовуються ФОП - платниками єдиного податку, зокрема, другої групи, незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Це правило працює лише один раз та в одному напрямі: якщо ФОП одноразово досяг річної виручки в 1 млн грн, то він має використовувати РРО завжди. Так вимагає норма п. 296.10 ПКУ: застосування РРО "продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку". Тобто якщо в наступних календарних роках його доходи будуть стабільно меншими за 1 мільйон грн, це не позбавить його необхідності пробивати всю виручку через РРО.
Більш докладно про необхідність РРО для єдинників ми писали у ДК №41/2017.
Що стосується торгівлі продукцією власного виробництва без РРО відповідно до пп. 1 ст. 9 Закону про РРО, то ця норма працює лише для юросіб - підприємств, установ і організацій усіх форм власності, які замість розрахункових документів повинні оформлювати касові ордери.
Отже, в даному випадку ФОП необхідно буде застосовувати РРО після досягнення річного обсягу продажів розміром 1 млн грн.
Штрафні санкції за продаж товару без РРО
Штрафна санкція за непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи встановлена п. 1 ст. 17 Закону про РРО:
у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи на ФОП накладається штраф:
- за порушення, вчинене вперше - 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення - 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Для застосування штрафу повинні виконуватись такі умови:
- порушення у вигляді роботи без РРО повинно бути встановлено податковою перевіркою;
- якщо таке порушення вчинене вперше за календарний рік – штраф 1 грн;
- за кожне наступне виявлене порушення протягом календарного року – штраф у розмірі 100 % вартості товарів, проданих без РРО.
Як саме слід виокремлювати порушення, вчинене вперше, та наступні порушення, у Законі про РРО не прописано, натомість є відповідь податківців у "ЗІР", підкатегорія 109.20, питання "Яким чином буде визначатися кількість порушень у сфері застосування РРО або регулювання обігу готівки, а саме: за кількістю фактично проведених перевірок або за кількістю фактично встановлених порушень під час однієї перевірки?".
У відповіді зазначається, що рахувати будуть за окремими фактами продажу товару: "оскільки продаж товару без застосування реєстратора розрахункових операцій не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторним порушенням".
Отже, штраф в розмірі 1 грн буде застосовуватись лише до першого виявленого перевіркою факту продажу товару без РРО, за всі інші факти продажу товарів без РРО буде застосовано штраф в розмірі 100% виручки.
Також відповідно до ст. 155-1 КУпАП до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого Законом про РРО порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені цією статею, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
Отже, працюючи без РРО та порушуючи при цьому вимоги Закону про РРО, підприємець ризикує витратити всю виручку, отриману з порушенням, на сплату штрафів – за умови проведення податкової перевірки.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити