Чи треба було за листопад 2024 р. донараховувати ЄСВ до мінімального рівня?
Так, якщо у листопаді (в місяці мобілізації) у мобілізованого працівника нарахована зарплата склала менше МЗП, а працівник є основним працівником, то роботодавець зобов’язаний провести донарахування ЄСВ до мінімального розміру.
Тобто роботодавець має дотриматися ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ та нарахувати суму ЄСВ у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок, тому що працівника не звільнено з 19.11.2024 р., а лише увільнено від роботи на час мобілізації, тобто трудові відносини тривають.
При цьому в додатку 1 з’явиться ще один рядок, де у графі 18 треба відобразити суму різниці між МЗП та нарахованою сумою виплати, а у графі 20 – суму ЄСВ на різницю за КТН (графа 9) «13».
Увага: якщо мобілізований працівник є особою з інвалідністю, законодавством не передбачено обов’язку роботодавця щодо нарахування ЄСВ до мінімального розміру, тому другого рядка в додатку 1 єдиної звітності не буде.
Як правильно відобразити такого працівника у єдиній звітності за IV квартал?
На сьогодні ст. 119 КЗпП не зобов’язує роботодавця виплачувати середній заробіток працівникам, призваним до лав ЗСУ.
Проте роботодавець має право ухвалити рішення про добровільну виплату в будь-якій сумі для підтримки мобілізованого працівника, керуючись ч. 1 ст. 9-1 КЗпП та з урахуванням норм ст. 97 КЗпП і ст. 15 Закону про оплату праці.
Тобто роботодавець може підтримувати свого мобілізованого працівника, надаючи йому матеріальну допомогу у фіксованій сумі (неважливо, чи буде вона щомісячна, квартальна чи виплачена з іншою періодичністю), законодавством це не заборонено. І таке рішення має бути зафіксовано в наказі.
З питання зрозуміло, що роботодавець після мобілізації працівника у листопаді, не прийняв такого рішення (про виплату), проте його обов’язком залишилося відображати й надалі мобілізованого працівника у відповідних додатках єдиної звітності. Оскільки на час мобілізації трудові обов’язки з працівником не припиняються, такий працівник лише увільняється від виконання свої посадових обов’язків на час мобілізації.
Мобілізований працівник відображатиметься тільки в Додатку 1 єдиної звітності за КЗО «1» (або «2», якщо мобілізований є особою з інвалідністю) у графі 8 з зазначенням кількості календарних днів у трудових відносинах в графі 14.
Отже, в Додатку 1 єдиної звітності, починаючи з грудня 2024 р., потрібно відобразити мобілізованого працівника одним рядком, а саме:
- у графі 8 КЗО «1» (якщо такий працівник є особою з інвалідністю, то зазначається код «2»);
- у графі 10 – місяць «122024» і т.д.;
- у графі 14 - кількість календарних днів у трудових відносинах «31» тощо;
- у графах 16, 17 та 20 – не заповнюється;
- графи з 4 по 7, з 21 по 24 – заповнюються в загальному порядку, інші графи додатку не заповнюються.
В Додатку 4ДФ не відображатиметься, на підставі пп. «б» пп. 176.2 ПКУ, оскільки немає нарахованого доходу. Як і не відображатиметься у додатку 5, тому що трудові відносини тривають і на час мобілізації працівника.
І так, оскільки роботодавець перестав відображати мобілізованого працівника у додатку 1 після скасування виплати середньої зарплати, цю помилку потрібно виправити шляхом подання уточнючої звітності за всі відповідні місяці звітних кварталів.
Чи є порушенням ненарахування заробітної плати і ЄСВ за період, починаючи з 19.11.2024 року?
Ні, якщо роботодавець з грудня не нараховуватиме виплати мобілізованому працівнику, відповідно і ЄСВ, то це не є порушенням. Оскільки, як зазначено вище, ст. 119 КЗпП не зобов’язує роботодавця виплачувати середній заробіток працівникам, призваним до лав ЗСУ. Можуть бути тільки добровільні виплати.
А от якщо у листопаді 2024, не було проведено доплату ЄСВ працівнику, то така недоплата ЄСВ є порушенням законодавства.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ, згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ на роботодавця накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум.