Виплата на страхування життя під час відпустки без збереження зарплати: що з ЄСВ?

Страхування життя – це вид особистого страхування, якийпередбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Пунктом 1 ст. 7 Закону про ЄСВ передбачено, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожнійзастрахованій особі заробітної плати за видами виплат, яківключають основну та додаткову заробітну плату, іншізаохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.

Статтею 2 Закону про оплату праці визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до пп. 2.3.4 Інструкції №5 до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у пп. 3.5. Інструкції №5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії.

Крім того,  згідно з п. 2 розд. ІІ Переліку №1170 до видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, відноситься платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей.

Отже, суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, є складовою заробітної плати, тому є базою нарахування ЄСВ.

За загальним правилом, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, роботодавець має виконувати вимогу щодо нарахування ЄСВ на суму доходу основного працівника, якщо такий дохід менше мінімальної заробітної плати.

І тільки, якщо дохід у такого працівника відсутній, зокрема через перебування у відпустці без збереження зарплати, ЄСВ не нараховується, бо відсутня база для його нарахування.

Отже, незважаючи на те, що працівник повний місяць перебував у відпустці без збереження зарплати, на його користь було проведено нарахування внеску на страхування життя, яке є складовою заробітної плати. Тому, якщо сума такої виплати є менше розміру МЗП встановленої в місяці нарахування, то роботодавець повинен донарахувати ЄСВ до мінімального розміру з відповідним відображенням у додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.