Мінпраці в листі від 13.10.2004 р. №36-298 наголошує: якщо у працівника немає основного місця роботи, він не може бути прийнятий на роботу за сумісництвом.
Тому, хоча прямої законодавчої вимоги про повідомлення роботодавців працівником про інші місця роботи і немає, неприємності у роботодавця все ж таки можуть бути. Від визнання місця роботи основним (і тоді йому доведеться донараховувати усі нарахування, які здійснюються за основним місцем роботи, наприклад, індексацію зарплати) до визнання трудового договору неоформленим за встановленою формою (а це може потягнути як відповідальність за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, так і за неповідомлення податківців про початок такої роботи, адже помилка в ньому, виявлена після початку трудових відносин часто прирівнюється податківцями до відсутності такого повідомлення). І все це – штрафи, штрафи, штрафи...
Отже, роботодавцю потрібно таку інформацію від сумісників вимагати. Оформити так вимогу можна наказом керівника підприємства (або передбачити обов’язок надання такої інформації в колективному чи в трудовому договорах).
При цьому не обов’язково, щоб в наданій працівником інформації містилися відомості щодо місць, де саме він ще працює. Достатньо зазначити наявність чи відсутність основного місця роботи. Це дозволить роботодавцю правильно скласти наказ про прийняття на роботу (із зазначенням сумісництва) або своєчасно зробити наказ про переведення працівника на основне місце роботи. Про те, як це оформити документально, ви можете прочитати тут і тут.
Про те, що робити, якщо працівник не повідомив про звільнення з основного місця роботи вчасно, читайте думку Держпраці тут.
Слід зазначити, що чинне законодавство не визначає порядку перекваліфікації сумісництва в основне місце роботи. Зокрема, якщо працівник працює на 5 місцях роботи, одне з яких є основним, те, яке місце сумісництва стає основним після звільнення з попереднього основного місця роботи, держава не регулює. Але, оскільки визначитися із цим питанням потрібно, то зробити це має сам працівник. Саме він має звернутися за одним із сумісництв (за власним вибором), попередити про зміни у власному працевлаштуванні і подбати про переоформлення місця роботи. Роботодавці зробити це за своєю ініціативою не можуть – для цього потрібна заява працівника.
Читайте також аналітику від Дт-Кт: Зовнішнє сумісництво або у скількох роботодавців можна працювати одночасно
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити