Всі належні працівнику суми необхідно виплатити не пізніше дня звільнення. Якщо день звільнення є вихідним (наприклад, субота або неділя), виплату слід здійснити напередодні — в останній робочий день (наприклад, у п'ятницю).
Обґрунтування
Порядок проведення остаточного розрахунку з працівником регулюється трудовим, а не податковим законодавством.
Ключовою нормою є ст. 116 КЗпП. Вона встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Законодавство про працю не містить норми, яка б дозволяла переносити строк виплати розрахункових на наступний робочий день, якщо дата звільнення припадає на вихідний.
Отже, щоб уникнути порушення трудового законодавства, роботодавець зобов'язаний провести виплату в останній робочий день, що передує дню звільнення
Затримка розрахунку під час звільнення є порушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді виплати працівнику його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).
Також зверніть увагу:
- Мінсоцполітики у листі від 05.01.2018 р. №9/0/22-18/134 зауважує, що якщо останній день дії строкового договору припадає на вихідний день, то роботодавець має виконати обов'язок, передбачений ст. 47 КЗпП, в останній робочий день. Тобто:
- видати наказ про звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП, вказавши дату звільнення, зазначену в строковому трудовому договорі, та ознайомити з ним працівника;
- видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним відповідні розрахунки.
При цьому днем звільнення відповідно до ч. 2 ст. 241-1 КЗпП буде останній день, визначений строковим трудовим договором.
Цю відповідь підготував ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту»
та перевірили фахівці редакції
Поставте своє запитання ШІ-консультанту і переконайтесь у зручності сервісу
Консультую з податкового та бухобліку
Поставте ваше запитання
