Продовження строкового трудового договору на невизначений строк

Трудове законодавство виходить зі сталої позиції, що строковий трудовий договір є своєрідним обмеженням права працівника на працю, і тому послідовно встановлює, що як правило трудовий договір має бути безстроковим; і лише у виняткових випадках, прямо передбачених законом, допускається укладення трудового договору на визначений строк. Відповідні норми містяться в ст. 23 КзПП. Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 39-1 КзПП, трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк. 

Що ж це за випадки, у яких припустимо переукладання строкових договорів декілька разів? 

Частина друга ст. 23 КЗпП говорить, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. 

Отже, переукладення трудового договору автоматично пролонгує строковий трудовий договір на невизначений строк крім випадків, коли трудові відносини дійсно, відповідно до їх сутності, не можуть бути встановлені на невизначений строк. Як правило, про це свідчить ситуація, коли працівник заміняє тимчасово відсутнього працівника (наприклад, декретна посада) або виконує роботу, що дійсно не має постійного характеру (наприклад, здійснюється розробка або будівництво певного об’єкта). При цьому відповідна ситуація має бути очевидною і підтверджуватися документально. Крім того, ст. 23 передбачає ситуацію, що строковий договір може бути строковим в інтересах працівника, але для цього недостатньо лише його заяви. Якщо в подальшому такий працівник оспорить своє звільнення за закінченням строку трудового договору, існує ризик поновлення працівника на роботі з присудженням значних сум компенсацій. 

Слід відзначити, що не лише факт переукладення трудового договору може зробити його безстроковим. Справа в тому, що навіть перший (не переукладений) строковий трудовий договір може бути визнаний судом незаконним і недійсним у частині визначення строку, якщо трудові відносини із самого початку могли бути установлені на невизначений строк (п. 9 постанови пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. №9). Тому при звільненні працівника за закінченням строку необхідно бути обережним: якщо з самого початку працівник працював на постійній посаді і виконував постійну роботу, то в разі його звернення до суду ймовірність поновлення на роботі є високою.