Наслідки виплати зарплати з запізненням та неподання повідомлення про прийняття на роботу

Повідомлення про прийняття на роботу

Згідно з ч. 4 ст. 24 КЗпП роботодавці зобов'язані подавати повідомлення до ДПС про прийняття працівника на роботу, а також не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом.

За не подання повідомлення може бути застосовано штраф, як за порушення інших вимог законодавства про працю (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП) у розмірі 1 МЗП (8000 грн.). Проте, скоріш за все, якщо повідомлення, хоч і запізненням, але буде подано, інспектори Держпраці не штрафуватимуть.  Адже порушення (неподання повідомлення) хоч і було, але воно було виправлено, а із порушенням строків нічого вже не поробиш. 

Несвоєчасна виплата зарплати

За невчасну виплату заробітної  плати роботодавця можуть притягнути до фінансової та адміністративної відповідальності. Керівник може понести кримінальну відповідальність згідно з ст. 175 ККУ – за умисну безпідставну невиплату зарплати. Керівник звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності ним здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП роботодавець несе фінансову відповідальність у вигляді штрафу за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

При затримці виплати зарплати менше ніж на один місяць – у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

В даному випадку виплату зарплати затримано більше ніж на місяць, тож штраф роботодавець понесе у розмірі трьох МЗП.

Крім того, у ст. 41 КпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 510 до 1700 грн). За повторне протягом року порушення, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн).

Штраф за несвоєчасну сплату ЄСВ

Нагадаємо, що тимчасово, за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовувалися. 

Після скасування мораторію штрафи відновлені.

Так, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф, – у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум (ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум єдиного внеску здійснюється контролюючим органом, самостійно його сплачувати не потрібно.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.

Також буде адміністративний штраф за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску до посадових осіб підприємств, установ застосовується відповідальність відповідно до ст. 165-1 КпАП у розмірі від 30 до 40 нмдг. 

Штраф за несвоєчасну сплату ПДФО та ВЗ

Відповідно до пп. 125-1.1 ПКУ, зокрема за порушення правил нарахування та сплати податку на роботодавця накладається штраф в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.  

Штраф щодо несвоєчасної сплати ВЗ аналогічний до ПДФО.