• Посилання скопійовано

Одночасна робота працівника за трудовим та цивільно-правовим договором: які ризики?

Працівник одночасно працює за трудовим та цивільно-правовим договорами на одному підприємстві, відповідно щомісячно отримує зарплату і винагороду. Роботи за ЦПД не входять до основних трудових обов'язків працівника. Чи можуть визнати ЦПД трудовим договором, і якщо так, то чим це загрожує підприємству?

Сторонами цивільно-правового договору є замовник і виконавець. У разі укладення такого договору виконавець зобов’язується виконати певну роботу, надати послугу, а замовник – виплатити винагороду виконану роботу чи надану послугу. Розмір винагороди визначається договором і не залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Термін виплати винагороди зазначається у договорі без урахування строків виплати зарплати, тому що останні регулюються трудовим законодавством, а не цивільним.

Виконавець, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно організовує свою роботу (якщо іншого не передбачено цивільно-правовим договором) і виконує її на власний ризик. 

Таким чином, основною ознакою, що відрізняє відносини за договорами ЦПХ від трудових, є те, що за договором ЦПХ, основна трудова діяльність особи, як найманого працівника, залишається за його межами, а метою договору ЦПХ є отримання певного матеріального результату – виконаної роботи або наданої послуги. Також виконання певних робіт та послуг не повинно збігатися з посадовими обов’язками, які працівник виконує на цьому ж підприємстві за трудовим договором. В даному випадку ця умова дотримана.

Якщо ж робота, або надання послуги, яку виконує физична особа – виконавець, має системний характер (робота виконується постійно, працівник постійно перебуває на своєму робочому місці, повний робочий день, отримує відповідну оплату праці, процес праці регулює саме роботодавець, а не виконавець), то роботодавець у цьому випадку злісно порушує чинне законодавство про працю, зокрема, ст. 21 та ст. 24 КЗпП.

Крім того, для фізособи, яка не має статусу підприємця і регулярно виконує роботи за ЦПД, є ризик визнання такої діяльності підприємницькою із застосуванням адміністративної відповідальності на підставі ст. 164 КпАП, за ведення господарської діяльності без державної реєстрації, що передбачає штраф у розмірі від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини, грошей, отриманих у результаті неправомірних дій.

Контроль договорів ЦПХ не належить до компетенції Держпраці, також вона не має права визнавати цивільно-правові відносини трудовими, і як наслідок, без рішення суду накладати штраф. Тут штрафи залежать від того, що передбачено договором ЦПХ, чи є в ньому ознаки трудових відносин та від конкретної ситуації, яку розглядатиме суд для винесення рішення чи на користь фізособи, чи роботодавця чи перевіряючого органу.

Отже, якщо все правильно оформлено документально, роботи/послуги виконуються/надаються у певні дні у місяці, що підтверджується актами (а не щодня), за що отримано винагороду, сплачено податки та відображено у відповідних додатках єдиної звітності, то порушень у підприємства не буде.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Як нарахувати лікарняні після відпустки для догляду за дитиною?
    Працівниця працює в компанії з 2017 року, в 2021 році пішла в відпустку по вагітності та пологах, потім у відпустку для догляду за дитиною до 3 років. 12.03.2024 р. вийшла на роботу. З 09.04 по 12.04 була на лікарняному. Загальний страховий стаж - 19 років. Як розраховується середньоденна зарплата для нарахування лікарняних - за фактично відпрацьований час 12.03-08.04.2024 р. чи із розрахунку МЗП - 8000/30,44?
    08.05.202413
  • Залучення працівників до роботи у вихідні дні
    У зв'язку з виробничою необхідністю підприємство планує залучати у вихідні дні (субота та неділя) працівників для виконання певного виду робіт. Оплата праці буде проведена в двократному розмірі посадового окладу. На підприємстві затверджено такий графік роботи: робочі дні - понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00, 12:00-13:00 обідня перерва вихідні – субота, неділя
    06.05.2024348
  • Бухгалтер у Громадській організації
    Бухгалтер працює на 2/3 ставки у ФОП. Як оформити роботу цього бухгалтера в громадській організації, яка фінансується за рахунок грантів: на 0,5 ставки чи на повну ставку?
    03.05.202427
  • Прийняття 16-річного підлітка на роботу та перерахунок зарплати іншій особі
    Чи можна прийняти на роботу на неповний робочий день підлітка 16 років, у якого є свідоцтво про народження та ІПН, але немає паспорта. ЄСВ доплачувати до МЗП? Чи можна написати заяву, щоб заробітну плату перераховували іншому працівнику?
    03.05.202434
  • Не проведено інвентаризацію резерву відпусток у 2023 році: які наслідки?
    У І кварталі 2024 року було використано відпусток за 2023 рік більше, ніж нараховано резерву в 2023 р., тобто на кінець 2023 року не проведена інвентаризація резерву відпусток, не визначено кількість днів невикористаних днів відпустки, відповідно немає залишку резерву в балансі. Фактично це проведено і нараховано в І кварталі 2024 р. Як виправити помилку, щоб витрати по резерву відпусток 2023 р. зарахувати в 2024 р.?
    29.04.202473