Звільнення працівника за прогул після закінчення лікарняного

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, прогулом вважається, в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин. Прогул є порушенням трудової дисципліни, за його вчинення працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності та підданий стягненню у вигляді догани або звільнення (ст. 147 КЗпП). Про що, як зазначено в питанні і було повідомлено працівника.

Те, що є доповідні записки безпосереднього керівника та акти, це добре. Крім того, якщо працівник не з’являється на роботі декілька днів поспіль і з ним, або його родичами не вдається встановити зв’язок, тоді необхідно відвідати працівника вдома. До відвідання доцільно залучити декількох осіб, у т.ч. представника трудового колективу. Результат відвідування оформлюється актом.

Також роботодавцю слід з’ясувати, чи закритий е-лікарняний в реєстрі. Якщо його там немає, значить, був виписаний паперовий лікарняний і потрібно дочекатися, поки працівник його надасть для оплати. Оскільки звільняти працівника під час тимчасової непрацездатності заборонено ч. 3 ст. 40 КЗпП, бо це є поважною причиною відсутності на роботі. 

Тож якщо причини відсутності працівника не з’ясовано або з’ясовано, але виникають сумніви щодо правдивості пояснень працівника, слід вжити додаткових заходів щодо документального оформлення доказів відсутності. Оскільки не можна звільнити працівника за прогул у період його відсутності, враховуючи, що такий працівник не з’явився на роботі протягом тривалого часу (наприклад, понад два тижні), та жодних відомостей про місце його перебування та причини прогулу роботодавець не має.

Після повернення працівника на роботу і з’ясування всіх обставин відсутності та отримання від нього письмових пояснень, роботодавець може прийняти рішення про звільнення працівника, якщо він дійсно прогулював після закриття лікарняного, за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Винятком є звільнення працівника через нез’явлення на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності згідно з п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП. 

Отже, після того, як все з’ясовано, зібраний повний пакет документів, що підтверджують прогул/відсутність працівника на роботі, роботодавець приймає рішення про звільнення. Для цього потрібно оформити наказ про звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП або за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП. І обов’язково у день звільнення провести остаточний розрахунок при звільненні за ст. 116 КЗпП з дотриманням умов викладених у ч. 1 ст. 47 КЗпП.