Виплата зарплати під час простою у воєнний час

Відповідно до ст. 34 КЗпП, простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб (ст. 113 КЗпП).

У випадку виникнення простою не з вини працівника доцільно оформити:

• акт простою, в якому зафіксувати обставини, внаслідок яких виник простій, дату виникнення простою тощо.
• наказ власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів (працівників), на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою.

Тобто простій може поширюватися не на всіх працівників підприємства. 

Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Згідно з вимогами ст. 113 КЗпП, час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

При цьому, доплата до рівня мінімальної зарплати при простої не здійснюється.

Тобто, якщо працiвник виконав мiсячну норму працi, йому мають нарахувати заробiтну плату, не нижчу вiд розмiру мiнiмальної заробiтної плати. Якщо нарахована заробiтна плата працiвника, який виконав мiсячну норму працi, є нижчою за законодавчо встановлений розмiр мiнiмальної заробiтної плати, роботодавець проводить доплату до рiвня мiнiмальної заробiтної плати, яка виплачується щомiсячно одночасно з виплатою заробiтної плати. 

Отже, якщо охоронник відпрацював норму встановлену графіком змінності на підприємстві, то виходить, що простій на нього не розповсюджувався, тож  йому потрібно нарахувати не тільки оклад але й нарахувати доплату до МЗП, яка передбачена ст. 3-1 Закону про оплату праці. 

Якби охоронник частину місяця був на простої і йому було нараховано 2/3, а іншу відпрацював, і йому було нараховано зарплату за фактично відпрацьований час (за період до простою), тоді б роботодавцю потрібно було б провести доплату до МЗП лише пропорційно до відпрацьованої норми праці.

Доплата до МЗП не здійснюється тільки при знаходженні працівника (не з його вини) цілий місяць на простої, оскільки під час простою законодавством не передбачено проведення будь-яких доплат.