Оформлення відпустки без збереження зарплати

Відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику на підставі ст. 84 КЗпП та ст. 25 Закону про відпустки.

Для отримання такої відпустки працівник має написати заяву з зазначенням кількості її днів (на 5-7 днів) та з якого числа він бажає скористатися відпусткою. На підставі заяви працівника роботодавець видає відповідний наказ.

В об’єднаній звітності відпустку працівника без збереження заробітної плати відображають у Додатку 1 в тому місяці кварталу, в якому вона надана так:

• у І рядку - за працівником буде відображено в звичайному порядку нарахована зарплата та сума ЄСВ з відображенням у графі 14 - кількість днів трудових відносин (28,30,31);
• у ІІ рядку - цьому працівнику у графі 13 зазначають кількість днів наданої відпустки без збереження зарплати (5 або 7), у графі 21 - відмітку про наявність трудової книжки, інші графи не заповнюються;
• ІІІ рядок - матиме місце (для працівника за основним місцем роботи) за потреби дона-рахування ЄСВ до мінімального розміру із зазначенням у графі 18 суму різниці між МЗП та фактично нарахованою зарплатою та у графі 09 - КТН "13".

Час перебування у відпустці без збереження зарплати зараховуємо до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону №504).

Отже, під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати особа вважається працюючою та така, що знаходиться в трудових відносинах, що підтверджується записами у трудовій книжці. 

Тобто, така відпустка включається до трудового (загального) стажу та дає право на дні щорічної відпустки.

Абзацом 6 п. 2 Порядку №100 передбачено, що час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Зазначена норма стосується, зокрема, випадків, коли працівникам надається відпустка без збереження заробітної плати в обов'язковому порядку відповідно до ст. 25 та ст. 26 Закону №504.

Отже, календарні дні відпустки без збереження зарплати виключаються із розрахункового періоду при розрахунку щорічної відпустки.

Період перебування у відпустці без збереження заробітної плати вважається невідпрацьованим з поважних причин та виключається з розрахункового періоду при визначенні суми матеріального забезпечення від ФСС.

Зазначимо, розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності (оплата за лікарняними) та допомоги по вагітності пологах залежить від середньоденного доходу працівника. Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. Зокрема, до поважних причин відноситься відпустка без збереження заробітної плати.

Таким чином, незалежно від тривалості, період відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін вважається невідпрацьованим з поважних причин, а отже, виключається з розрахункового періоду та не зменшує суму виплат за лікарняними від Фонду.