Стаття 84 КЗпП та ст. 25 Закону №504 гарантують право на відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівникам в обов’язковому порядку.
Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону №504).
Отже, під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати особа вважається працюючою та така, що знаходиться в трудових відносинах, що підтверджується записами у трудовій книжці та включається до трудового (загального) стажу.
Таким чином, перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не потрібно виключати при обчисленні днів, за які обчислюється щорічна відпустка, бо вона входить до стажу роботи.
Тобто, періодичне перебування працівника у відпусці без збереження зарплати на час встановлення в країні карантину дає право на дні щорічної відпустки.
Але при розрахунку середньої час, коли працівникам надавалася відпустка без збереження заробітної плати (ст. 25 та ст. 26 Закону №504), виключається з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку №100). При цьому, потрібно мати на увазі, коли прододиться виключення календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, потрібно проконтролювати святкові та неробочі дні, які припали на цю відпустку, щоб запобігти подвійному виключенню (двічі їх не виключити з розрахункового періоду), тому що на період перебування працівника у відпустці без збереження зарплати також припадають святкових днів, які потрібно зняти (повернути), тому що вони вже містяться в 11 святкових днях.
Якщо у розрахунковому періоді закралася оплата днів попередньої щорічної відпустки, то при розрахунку середньої зарплати бере участь сума відпускних, нарахована за час перебування в попередній відпустці (абз. 4 п. 3 Порядку №100).
Відповідно до п. 2 Порядку №100, обчислення часу відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців. Якщо ж працівником пропрацьовано менше року, тоді середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.
Але якщо йдеться про працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, то він проводиться з розміру окладу (мінімальної заробітної плати), обчисленої пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Середньоденну відпускну зарплату на умовах неповного робочого часу розраховуємо наступним чином: оклад (мінзарплату) множимо на 12 (місяців) і ділимо на кількість календарних днів, за вирахуванням святкових і неробочих днів, у 12-місячному розрахун-ковому періоді, що передує місяцю початку відпустки.
Таким чином, при обчислені середньої заробітної плати на умовах неповного робочого часу працівнику, потрібно порівняти оклад встановлений на неповній зайнятості з посадовим окладом, встановленим у штатному розписі при повній зайнятості, якщо він є більшим за розмір мінімальної заробітної плати на час розрахунку (січень 2021 року), розрахунок буде проводитись виходячи з посадового окладу, встановленого у штатному розписі, але пропорційно відпрацьованому часу. Якщо розмір посадового окладу в еквіваленті повної зайнятості є меншим за розмір мінімальної заробітної плати, то розрахунок проводиться виходячи з мінімальної заробітної плати, обчисленої пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Згідно із ч. 3 ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не обмежує обсяг трудових прав працівників.
Час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу протягом робочого року, за який надається відпустка, включається до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку, без будь-яких обмежень (ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).
Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не призводить до обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому, працюючи неповний робочий день та/або неповний робочий тиждень, працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості.
Як зазначено в ситуації, роботодаець був ініціатором переведення на неповний робочий день (ст. 32 КЗпП), з незалежних від працівника причин (за наказом по підприємству працівники відділу, цеху тощо були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня в зв'язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня), середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки про-вадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні (простої).
При цьому вихідні дні із розрахунку вилучати не потрібно, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються календарні дні відпустки. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Аналогічна думка зазначена у листі Мінсоцполітики від 25.05.2009 р. №294/13/84-09.
Отже, дні, які не відпрацьовані працівником у зв’язку з установленням йому неповного робочого часу за ініціативою роботодавця, то такі робочі дні виключаються з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для виплати відпускних, а от вихідні дні братимуть участь у розрахунку.
Приклад. Працівник йде в щорічну основну відпустку з 20.01.2021 р. на 24 к.д. У розрахунковому періоді (січень 2020 р. — грудень 2020 р.). Працівник працював у режимі повного робочого дня з окладом 6000,00 грн, в січні та березні 2020 р. працівник перебував в щорічний відпусці - загальна сума відпускних 5000,00 грн. Фактична сума доходу за розрахунковий період склала 50000,00 грн (умовно). Протягом року брав відпустку без збереження зарплати на час карантину - 70 к.д. (умовно), інших доплат та надбавок в розра-хунковому періоді не було.
Розрахунок основної щорічної відпустки:
1. заробітна плата працівника за розрахунковий період складає: 50000,00 грн (умовно);
2. визначення кількісті календарних днів розрахункового періоду: 190 к.д. (366-11- 70 к.д. + 5 - 100), де:
- 366 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
- 11 — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період;
- 70 — кількість днів відпустки без збереження зарплати (умовно);
- 5 — кількість святкових днів, що припали на відпустку без збереження зарплати (підля-гають поверненню) (умовно);
- 100 — кількість невідпрацьованих робочих днів, у зв’язку з неповним робочим часом (умовно).
3. середня заробітна плата складає: 263,16 грн (50000,00 грн:190 к.д.)
4. сума відпускних становить: 6315,84 грн (263,16 грн х24 к.д.).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити