Чи може засновник - директор працювати без зарплати?

Якщо власник підприємства особисто виконує функції директора, то, таким чином, він хоче оптимізувати витрати свого бізнесу. Адже в такий спосіб, керування підприємством не потребує себе працевлаштовувати, сплачувати собі заробітну плату та здійснювати відрахування до бюджету ПДФО, ЄСВ та ВЗ.

Для цього слід привести статутні документи у відповідність до вимог чинного законодавства і врахувати поради, викладені нижче.

Слід розуміти, що юридично засновник виконує не обов’язки директора підприємства, а лише покладені на нього певні управлінські функції. І це головна його відмінність від директора — найманого працівника.

Виконання засновником обов’язків директора визначено такими нормами законодавства:

• ч. 2 ст. 65 та ч. 4 ст. 128 ГКУ, відповідно до якої може здійснювати свої права на управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи на основі статуту або інших установчих документів.
• ч. 3 та ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік, відповідно до якої вести бухоблік, а отже, підписувати фінансову, податкову та іншу звітність.
• п. 48.5.1 ПКУ, відповідно до якої може підписувати податкову декларацію.

При цьому укладати трудовий договір із директором-засновником не потрібно, як і не потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу. Якщо такого договору немає, то немає й обов’язку нараховувати або виплачувати засновнику заробітну плату. Тим більше жодна законодавча норма не зобов’язує власника підприємства укладати угоди з самим собою, в т. ч. і трудовий договір.

Звертаємо увагу,  у разі, якщо у майбутньому засновник прийме рішення оформитися на посаду директора - найманим працівником, то починаючи з 5 березня 2020 року все одно не потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу, про це ми писали тут.

Оскільки згідно із законодавством трудові відносини передбачають оплату працю найманого працівника, то при оформленні повноважень засновника як директора питання про оплату його праці не ставиться.

Юридично правильно оформляємо виконання засновником функцій директора так:

По-перше, в статуті підприємства слід зазначити порядок управління підприємством засновником (без оформлення із ним трудових відносин). Таке право засновника необхідно оформити рішенням загальних зборів (або рішенням засновника, якщо він один), в якому потрібно передбачити пункт, що дозволяє виконувати управління підприємством одному з його учасників.

При цьому на директора-засновника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку і йому не нараховується винагорода за виконання представницьких функцій.

У протоколі рішення загальних зборів та статуті підприємства обов’язково необхідно вказати, що:

• керівник може діяти від імені підприємства без довіреності;
• із керівником не укладається трудовий договір;
• керівник не отримує винагороди за виконання своїх обов’язків.

Якщо таких положень у статуті підприємства немає, слід внести зміни до нього рішенням загальних зборів, оформленим протоколом, та подати зміни до державного реєстратора.

По-друге, не потрібно видавати наказ (розпорядження) про призначення засновника на посаду директора, робити запис у трудовій книжці.

Варто пам’ятати про головний принцип роботи директора-засновника — він виконує управлінські повноваження, а не трудові. Не слід давати контролюючим органам зайвий привід визнати діяльність директора-засновника виконанням трудових обов’язків, за що передбачено оплату праці та, відповідно, сплату зборів та податків.

По-третє, на директора-засновника недоцільно розробляти посадову інструкцію, оформляти службові відрядження, відпустки, компенсувати йому витрати, оплачувати листки непрацездатності. Все це лише підтвердить перебування директора-засновника у трудових відносинах із підприємством.

Отже, засновник відповідно до чинного законодавства може виконувати управлінські функції директора та вести бухгалтерський облік без нарахування собі заробітної плати та сплати податків до бюджету і не тільки в період відсутності діяльності, а й для оптимізації витрати свого бізнесу.