• Посилання скопійовано

Зберігання службових авто за місцем проживання працівників

Службові автомобілі в позаробочий час зберігаються за місцем проживання працівників. Кожного дня працівники здійснюють на таких авто маршрут «дім-робота-дім». Чи виникають податкові наслідки такого використання авто? Як документально це оформити, щоб уникнути податкових наслідків?

Згідно з пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

При цьому, податківці зазначали, що проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконанням ним трудових функцій та не підпадає під дію КЗпП.

Однак, в даному випадку ми маємо дещо іншу ситуацію. Зокрема, у запитанні зазначається, що працівники не просто використовують службовий автомобіль, щоб дістатись на роботу та з роботи, а фактично здійснюють його доставку до місця зберігання, та з місця зберігання до підприємства. А це вже цілком відповідає трудовій функції, оскільки фактично виходить, що це є обов'язком працівника доставити автомобіль до місця його зберігання в кінці робочого дня, та з місця зберігання до підприємства на початку наступного дня.

Тому вважаємо, що в даному випадку податкових наслідків (зокрема ПДФО, ВЗ, ПДВ та доходу) в зв'язку з цим не виникає. Проте це необхідно документально обґрунтувати. Крім того вважаємо, що не виникне і податкових наслідків щодо використаного на таку поїздку пального, оскільки фактично прибуття авто до місця зберігання в позаробочий час і назад є використанням його у господарській діяльності підприємства.

 

Які документи необхідно оформити?

Перш за все варто оформити наказ директора, в якому зазначити про закріплення певного автомобіля за конкретним працівником (або декількома працівниками). У цьому наказі також варто передбачити, яку відповідальність несе працівник за такий автомобіль. Крім того цим же наказом можна і визначити місце паркування автомобіля в позаробочий час (в даному випадку за місцем проживання працівника, однак такого формулювання краще уникати і зазначити лише, наприклад, адресу).

Також не зайвим буде вказати, що паркування автомобіля за вказаною адресою здійснюється в зв'язку з тим, що підприємство не має відповідних місць для паркування та забезпечення безпечного зберігання авто в позаробочий час.

Це і буде підставою вважати, що дорога працівника на службовому авто до місця проживання є виконанням ним трудової функції, а не додатковим благом.

Окремий договір відповідального зберігання авто в даному випадку, вважаємо, що складати не потрібно, оскільки наказом і так передбачається відповідальність працівника за такий автомобіль, а також обов'язок доставляти його до місця зберігання в поза робочий час, та з такого місця на початку наступного робочого дня. Достатньо буде скласти акт приймання-передачі такого авто працівнику.

По-друге, працівник підприємства при використанні автомобіля має складати первинний документ, який би підтверджував, що автомобіль використовується саме в діяльності підприємства. Таким документом може бути, наприклад, подорожній лист. Наразі наказ Держкомстату №74, щодо затвердження форми подорожнього листа скасовано, але підприємство може й надалі продовжувати користуватися звичною формою подорожнього листа або ж розробити власну форму, взявши, скажімо, за основу скасовану типову. Також форму первинного документа для обліку роботи транспортного засобу можна розробити самостійно. Головне, щоб такий подорожній лист мав всі обов’язкові реквізити, зазначені в п. 2.4 Положення №88, а також всі показники, що потрібні для ведення обліку роботи транспорту та використання пального (зокрема, показники спідометру та залишки пального на початок і кінець облікового періоду, за який складається подорожній лист, відомості про пробіг, заправку і витрати пального тощо). Як правило, ці моменти прописують в окремому наказі (розпорядженні) директора, яким затверджують форму.

Таким чином, на підставі даних у подорожньому листі (зокрема, показники спідометру із зазначенням цілі поїздки) підприємство підтверджує, що автомобіль працівником використовувався для виконання трудової функції (в тому числі і доставка авто до місця його зберігання у позаробочий час та з такого місця).

І на сам кінець зауважимо, що при обранні такого методу документального оформлення важливим є відсутність у колективному договорі з працівником умови щодо надання йому службового автомобілю для поїздки з/на місце роботи та з/до дому. Тобто варто подбати, щоб з інших первинних документів податківці не змогли зробити висновку, що працівник використовує авто, щоб дістатись на роботу та з роботи, а не доставляє авто до місця його зберігання і назад на підприємство (інакше у підприємства виникнуть податкові наслідки, які ми розглядали тут).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Не проведено інвентаризацію резерву відпусток у 2023 році: які наслідки?
    У І кварталі 2024 року було використано відпусток за 2023 рік більше, ніж нараховано резерву в 2023 р., тобто на кінець 2023 року не проведена інвентаризація резерву відпусток, не визначено кількість днів невикористаних днів відпустки, відповідно немає залишку резерву в балансі. Фактично це проведено і нараховано в І кварталі 2024 р. Як виправити помилку, щоб витрати по резерву відпусток 2023 р. зарахувати в 2024 р.?
    29.04.202444
  • Звільнення та прийняття на роботу в одному місяці: складаємо додаток 1 єдиної звітності?
    Працівник в одному місяці був звільнений (з ознакою наявності трудової книжки) , а наступного дня знову прийнятий на неповний робочий час за сумісництвом без наявності трудової книжки. Як показати такі зміни в графі 14 додатку 1 – кількість днів перебування у трудових відносинах?
    26.04.202482
  • Як при звільненні працівника утримати відпускні, що були виплачені йому наперед?
    Внаслідок помилки в підрахунку кількості днів відпустки, на які має право працівник, в 2024 він «відпочив наперед» на 16 календарних днів. Тепер раптово написав заяву на звільнення день в день, і на роботу більше не виходить. Чи відноситься така помилка до лічильної і яким чином можна утримати/повернути законним шляхом з працівника кошти за незароблені дні щорічної основної відпустки?
    26.04.2024456
  • Оплата дня огляду на МСЕК під час тривалого лікарняного
    Працівник перебував на лікарняному з 18.12.2023 р. до 11.04.2024 р. включно. З 11.04.2024 р. йому надано другу групу інвалідності (надав довідку МСЕК). Чи підлягає оплаті останній день лікарняного (11 квітня), який також є і датою присвоєння інвалідності?
    25.04.202446
  • Допомога на лікування працівника під час призупинення з ним дії трудового договору
    Чи може працівник, з яким призупинено дію трудового договору, отримати від підприємства допомогу на лікування у вигляді оплати послуг медичному закладу? Які податкові наслідки у разі отримання такої допомоги?
    22.04.202429