Індексація зарплати: відображення у формі №1ДФ

Індексація зарплати – це мінімальна державна гарантія, тому її непроведення (невиплата) є порушенням законодавства про працю.  

Право на проведення індексації заробітної плати настає, коли індекс споживчих цін перевищить поріг індексації, встановлений з січня 2016 року у розмірі 103%. При цьому індексується заробітна плата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.

Місяць підвищення окладів вважається базовим і індексація не проводиться. Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.

У разі непроведення нарахування індексації роботодавець зобов’язаний донарахувати індексацію щодо кожного працівника за минулі періоди (рекомендуємо скористатися нашим калькулятором індексації заробітної плати). Періодом для нарахування індексації за 2019 рік в даному випадку є січень 2020 року.

Розрахунок

Отже, порядок дій для нарахування індексації такий:

1) визначається сума індексації за кожним працівником; 

2) донараховується сума ЄСВ за відповідні місяці (з відображенням в звіті ЄСВ);

3) донараховуються та утримуються суми ПДФО та військового збору.

Приклад. Оклад працівника збільшився у січні 2019 р. і становить 4173,00 грн, оклад не підвищувався до січня 2020 р. У січні 2020 року право на поточну індексацію мають працівники, у яких останнє підвищення посадових окладів відбулося у січні 2019 року на суму 65,16 грн (2102 грн х 3,1%), оскільки оплату праці індексують у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 Порядку №1078). Тож, у січні 2020 року індексації підлягає оплата праці в межах 2102 грн.

Розрахунок індексу споживчих цін (далі – ІСЦ):

• 3,1% = 1,005 х 1,009 х 1,010 х 1,007 х 100 – 100, де
• 1,005 – ІСЦ за лютий 2019 року;
• 1,009 – ІСЦ за березень 2019 року;
• 1,010 – ІСЦ за квітень 2019 року;
• 1,007 – ІСЦ за травень 2019 року;
• ІСЦ за червень – грудень 2019 року становив 99,9% (0,995 х 0,994 х 0,997 х 1,007 х 1,007 х 1,001 х 0,998 х 100), тобто не перевищив поріг індексації (103%), тому у лютому 2020 року проведення індексації здійснюється також на величину приросту ІСЦ – 3,1%.

Заробітна плата за січень 2020 року становитить 4173 грн (не підвищувалась з січня 2019 р.).

Індексації підлягає частина доходу, що не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у січні – лютому 2020 року – 2 102 грн).

Величина приросту ІСЦ для нарахування суми індексації у січні 2020 року, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) було у січні 2019 року, становить 3,1%.

Сума індексації доходу дорівнює 65,16 грн = (2 102 х 3,1 : 100).

Заробітна плата разом із сумою індексації становить 4238,16 грн = (4173 + 65,16).

Оскільки індекс споживчих цін, на підставі якого здійснюється розрахунок для проведення індексації, у грудні становив 99,8%, то він не впливає на розрахунок коефіцієнта для проведенння індексації у лютому 2020 року.

Тому у лютому 2020 року індексувати зарплату будемо на рівні січня 2020 року.

Звіт за формою №1ДФ та звіт з ЄСВ

Якщо працівнику в поточному місяці здійснено нарахування індексації за попередній період,  нарахування ЄСВ проводиться у місяці його фактичного нарахування (без віднесення до відповідних місяців), за які проведено таке нарахування. Тобто, у таблиці 6  звіту з ЄСВ донарахована індексація відображається у загальній сумі нарахованої зарплати відповідного працівника за місяць проведення донарахування. 

При цьому, у таблиці 1 звіту з ЄСВ такий дохід, буде включатися у загальні дані щодо доходів за місяць, та зазначатиметься у рядку 1.1 розділу 1. 

Крім того, розраховані суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь працівників, і сум утриманого з них ПДФО і військового збору відображаються у формі №1ДФ за І квартал 2020 р. з ознакою доходу «101».

Відповідальність

Зауважимо, що непроведення індексації згідно з ст. 41 КпАП тягне за собою накладання штрафу до посадових осіб підприємства від 510 грн до 1700 грн (від 30 до 100 нмдг). 

Також на підприємство нракладатиметься штраф згідно з ст. 265 КзпП за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. 

Крім того, за ст. 175 ККУ безпідставна невиплата заробітної плати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, карається штрафом від 8 500 грн до 17 000 грн (від 500 до 1000 нмдг)  або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату зарплати, в т.ч. індексації.