Коригування фінрезультату
Податківці у ІПК від 20.03.2019 р. №1130/ІПК/26-15-12-03-11 приходять до такого висновку: якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою строк дії договору добровільного медичного страхування не змінюється і такий договір не припиняється до завершення свого мінімального строку дії, визначеного пп. 14.1.52-1 ПКУ, то коригування, передбачене ст. 123-1 ПКУ, не застосовується.
Коригування, передбачене ст. 123-1 ПКУ, застосовується до договорів добровільного медичного страхування у тих випадках, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим пп. 14.1.52-1 ПКУ.
Нагадаємо!
Згідно з пп. 14.1.52-1 ПКУ договір добровільного медичного страхування - договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.
При цьому, платник податку - страхувальник, який визнав у бухобліку витрати, зобов'язаний збільшити фінрезультат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.
Теж саме податківці роз’яснюють у підкатегорії 102.13, «ЗІР» (відповідь на запитання: «Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування відносно договорів добровільного медичного страхування та страхування додаткової пенсії у разі звільнення застрахованої особи - працівника?»).
Тож, виходячи із роз’яснень податківців, у зв’язку із розірванням договору до закінчення 1 року та відповідно зміни строку дії договору, страхувальник має застосовувати коригування за ст. 123-1 ПКУ. При цьому, на нашу думку, коригування слід здійснити на суму повернення - 6685,86 грн. Різниця між сумою витрат (8691,57 грн) та сумою повернення (6685,86 грн) – це витрати підприємства на страхування працівника за той період, коли він ще працював на підприємстві.
Таке коригування слід відобразити у рядку 4.1.8 Додатка РІ до декларації з податку на прибуток. Але для відображення суми пені у декларації місця немає.
Нарахування пені
Базою для нарахування пені є сума попередньо сплачених платежів. Таку пеню повинно бути сплачено до бюджету (лист ДФС від 28.03.2017 р. №6319/6/99-99-15-02-02-15). При цьому ПКУ не уточнює період нарахування пені. Вважаємо, що слід діяти за аналогією, як було передбачено колись у пп. 156.4.2 ПКУ (норма діяла до 01.01.2015 р.).
Так, пеня розраховується з початку податкового періоду, що настає за періодом, у якому такий платник податку вперше збільшив витрати на суму таких страхових платежів у межах такого договору, до дня подання податкової декларації за наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення зазначених вимог. Радимо також із цим питанням звернутися до ДФС з ІПК.
Облікову ставку НБУ береться ту, яка діяла на кінець звітного періоду, у якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим п. 123-1 ПКУ.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити