Згідно зі ст. 15 Закону «Про оплату праці» підприємства госпрозрахункової сфери (в тому числі комунальні) самостійно в колективному договорі встановлюють умови та розміри оплати праці працівників з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. При встановленні доплати за інтенсивність праці необхідно враховувати визначення поняття інтенсивності праці.
Інтенсивність праці — це напружена робота, яка забезпечує найбільшу продуктивність.
Отже, при визначенні у колективному договорі або іншому локальному нормативному документі підприємства переліку професій (посад), яким нараховуватиметься і виплачуватиметься доплата за інтенсивність праці, слід враховувати результати професійної діяльності цих працівників.
Відповідно до ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом.
Отже, якщо немає колдоговору, то про доплати, надбавки, премії можна зазначити в одному з цих документів:
- в положенні про преміювання,
- одному з розділів чинного положення про оплату праці на підприємстві;
- трудовому договорі або контракті з конкретним працівником.
Оскільки конкретні розміри надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом, то й можна встановити дані доплати на певний визначений строк, а також умови надання такої доплати.
Відповідно до ст. 8 Закону про відпустки, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Отже, як доплату за інтенсивність, так і додаткову відпустку за особливий характер праці, можна встановити трудовим договором з працівником за відсутності колдоговору.
Також доплату за інтенсивність можна встановлювати й іншими локальними актами (зокрема, наказами керівника чи положеннями про оплату праці).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись