• Посилання скопійовано

Нюанси оплати праці членам правління у неприбутковій організації

У неприбутковій організації декілька разів на рік збирається правління. Засідання тривають 2-3 години. Члени правління планують отримувати оплату за свою роботу. Як це оформити: щоразу заключати строковий трудовий договір на декілька годин чи оформлювати цивільно-правовий договір? На яких підставах відбувається оплата членам правління?

У рамках пп. 133.4.2 ПКУ обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами. Це означає, що доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь-якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Тобто розподіляти дохід (прибуток) категорично не можна аби не втратити статус неприбуткової організації. Але це зовсім не означає, що члени правління мають брати участь у засіданнях безкоштовно.

Для того, щоб податківці виплату членам правління не кваліфікували як розподіл доходу (прибутку), на нашу думку, достатнім буде визначення сталого рівня оплати, наприклад, за 1 год робочого засідання правління – у такому випадку оплата зовсім не залежить від наявності чи розміру прибутку неприбуткової організації і важко буде її кваліфікувати розподілом прибутку. 

Податківці у своєму листі від 15.12.2017 р. №3018/6/99-99-15-02-02-15 пояснюють, що виплати працівникам, які включаються до фонду заробітної плати, не є розподілом прибутку організації і можуть здійснюватися нею в статусі неприбуткової. Опосередковано вони натякають і на трудові стосунки між неприбутковою організацією та членами правління: допоки такі стосунки не набудуть статусу трудових, такі виплати є все таки ризикованими.

У рамках п. 1.3 Інструкції  №5, до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат, та складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Норми п. 2.3.2 Інструкції передбачено, що до складу фонду заробітної плати, а саме до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, включаються зокрема винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема: одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці – саме так можна кваліфікувати виплати членам правління.

У даному випадку можна укладати строкові трудові угоди (можна усні) на підставі заяви члена правління, повідомляти податковий орган про нові трудові відносини, табелювати його необхідну кількість годин роботи (скільки тривало робоче засідання) і оплачувати цей час як робочий, виходячи зі ставки роботи члена правління. Уникнути повідомлень в податкову і укласти цивільно-правові договори із підписанням за підсумками їх виконання актів виконаних робіт, наданих послуг, не вдасться. Як видно із вищезазначеного листа без ризику кваліфікації таких виплат як таких, що не є фінансуванням видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ, податківці воліють бачити тільки виплати по трудовим договорам.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Кловская Юлия

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Оплата праці»

  • Чи обов'язково має бути зарплата 20 000 грн, якщо підприємство отримало статус критично важливого?
    Підприємству надали статус критичного. Щоб цей статус не втратити, чи потрібно нараховувати надалі середню зарплату по підприємству 20 тис. грн і чи потрібно нараховувати не менше 20 тис. грн тільки заброньованим чи всім військовозабов'язаним?
    24.03.20253 1541
  • Індексація зарплати на новоствореній фірмі
    На фірмі, створеній 10.05.2024 р., робочі місця створені 31.05.2024 та 31.07.2024 р. Чи індексувати зарплату в листопаді та грудні, якщо оклади від 12000,00 грн?
    17.12.2024554
  • Виплата зарплати працівника сторонній особі
    У зв'язку із арештом рахунків, працівник звернувся із проханням виплатити його зарплату (100% суми) третій особі. Чи має право підприємство виплатити його зарплату третій особі? Які податкові наслідки для підприємства можуть виникнути у разі такої виплати: родичу 1 ступеня спорідненості, сторонній особі? Як правильно відобразити дану виплату в додатках Д1, Д4 єдиної звітності?
    12.12.20241 276
  • Зменшення зарплати працівникам через фінансовий стан підприємства
    Які є варіанти зменшення зарплати працівникам на постійній основі, у зв'язку із тяжким фінансовим станом компанії (великі збитки) та поступовим зменшенням обсягів продажів? Чи є у період воєнного стану якісь особливості?
    25.11.20241 011
  • Оподаткування МД на лікування дитини працівника
    У працівника є дитина з інвалідністю, якій необхідна операція. Підприємство надає матеріальну допомогу на лікування дитини. Чи потрібно "прив’язувати" виплату цієї допомоги до відпустки працівника? Чи можна виплачувати в інший період? Як оподатковується ця матеріальна допомога? Чи обмежується розмір цієї допомоги?
    08.10.202455