Дійсно, сумісництво — це виконання у вільний від основної роботи час іншої роботи на умовах трудового договору. Визначають два види сумісництва — внутрішнє та зовнішнє. Якщо йдеться про ще один трудовий договір на тому ж підприємстві — це внутрішнє сумісництво, якщо на іншому — зовнішнє сумісництво.
Але це не означає, що сумісник може працювати, коли завгодно, у зручний для нього вільний від іншої роботи час. Адже сумісник, як і решта працівників, має дотримуватися трудового розпорядку і працювати за графіком, який йому встановив роботодавець. Прийом працівника на роботу за сумісництвом здійснюється шляхом укладення з ним трудового договору та видачі наказу (розпорядження) керівником підприємства про прийом на роботу за сумісництвом. (частина друга ст. 24 КЗпП).
Саме в такому наказі (а за наявності трудового договору у вигляді контракту – то в такому трудовому договорі) слід зазначити, скільки годин має працювати сумісник і коли ці години повинні бути відпрацьовані. За цим графіком сумісник і має працювати, а відпрацьовані години мають бути зафіксовані у табелі обліку робочого часу. Докладніше про це ми писали тут>>>
Оплата праці сумісника
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП). При цьому, для працівників, які працюють з місячними окладами, має дотримуватись як мінімальна державна гарантія – мінімальна місячна заробітна плата, а для працівників з погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) – мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі.
Докладніше про це тут>>>
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись