Компенсація працівнику за роботу у вихідний та святковий дні

Відповідно до положень ст. 107 КЗпП,  робота  в святковий (неробочий) день оплачується у подвійному розмірі:

• відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
• працівникам,   праця  яких  оплачується  за  годинними  або денними ставками,  -  в  розмірі  подвійної  годинної  або  денної ставки;
• працівникам,  які одержують місячний  оклад,  у  розмірі одинарної годинної ставки зверх окладу,  якщо робота у святковий і неробочий день провадилась в межах місячної норми робочого часу, в розмірі  подвійної  годинної  або денної ставки понад оклад,  якщо робота провадилась понад місячну норму праці. Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святкові і неробочі дні. 

Крім подвійної оплати,  за бажанням працівника, який працював у святковий  (неробочий) день,  йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується та є вихідним днем. 

Компенсація або заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та  неробочі  дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена. 

У разі  залучення   згідно   з   законодавством   до   роботи працівників  у  вихідні  дні,  які  є  загальними  вихідними днями (субота,  неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), робота   у   такі   дні   оплачується  в  подвійному  розмірі  або компенсується іншим днем відпочинку з оплатою  роботи  у  вихідний день  в одинарному розмірі.  Термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін (лист Мінпраці №853/13/84-09).

Отже, у даному випадку слід діяти так:

1) За роботу 23 травня (вихідний день) надати вихідний або здійснити подвійну оплату. Оскільки уже надано вихідний 25 травня, подвійно оплачувати за роботу 23 травня не потрібно;

2) За роботу 9 травня (святковий день), обов’язково слід оплатити у подвійному розмірі, незважаючи на те, що 10 травня вже було надано день відпочинку.