Нарахування відпускних виходячи з поточного розміру зарплати: чи не суперечать такі дії законодавству?

Запитання:

Підприємство протягом року збільшувало заробітну плату працівникам. Однак коефіцієнт коригування вирішено не застосовувати, а нараховувати відпускні виходячи з розміру останньої заробітної плати (оскільки вона максимальна в році) за таким алгоритмом 20000 х 12/354= 677,97; 677,97*24= 16271, 28 грн (останній розмір зарплати 20 тис. грн). У працівників не було ні премій, ніяких додаткових нарахувань, крім відпускних, які звісно, були нараховані за попередній період на основі «старої» меншої зарплати. Чи не суперечать такі дії законодавству, враховуючи, що для працівників такий розрахунок є максимально вигідним? Таку ж систему підприємство застосовує при звільненні.

Відповідь:

Звісно, суперечать.

Мінсоцполітики в листі від 27.10.2016 р. №1491/13/8416 вважає, що не проведення коригування середньої заробітної плати є порушенням законодавства про працю з огляду на таке:    

Згідно зі ст. 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з КЗпП та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Розрахунок середньої заробітної плати для оплати відпустки відповідно до ст. 21 Закону №504 визначається з урахуванням норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабміну  №100.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку №100 обчислення середньої зарплати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Це означає, що з цього періоду не виключаються відпустки без збереження заробітної плати, виплата за якими дорівнює нулю.

Працівнику, який пропрацював на підприємстві менше одного року, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку (абз. 2 п. 2 Порядку №100).

Докладніше Порядок оплати щорічних відпусток (приклад 2) див. тут>>

Нормами абз. 4 п. 3 Порядку №100 передбачено, що при обчисленні середньої зарплати для оплати за часу відпусток, крім премій та доплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), а також допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Докладніше про коригування заробітку для розрахунку відпускних при зростанні окладу читайте тут>>

Отже, спрощення розрахунків, особливо, пов’язаних з оплатою праці, не завжди доречно (виправдано). Проте у випадку,  описаному у запитанні (працівникам виплачується тільки оклад, немає додаткових нарахувань), цілком можливо, що результат розрахунку середньої зарплати за дні відпустки, розрахований виходячи з останнього окладу, буде співпадати з результатом розрахунку, проведеного у точній відповідності з положеннями Порядку №100.