Нюанси перерахунку зарплати при нарахуванні лікарняних

За нормами п. 25 Порядку №1266 у загальних випадках при обчисленні середньої зарплати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності враховуються всі види зарплати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Загальний приклад розрахунку середньоденної зарплати:

 Х1 +Х2 + Х3 + Х4 + Х5 + Х6 + Х7 + Х8 + Х9 + Х10 + Х11 + Х12) / 365*,

• де Х1, Х2 … – зарплата застрахованої особи за кожен з 12 місяців розрахункового періоду, який передував місяцю, у якому настав страховий випадок.
• * Календарні дні за 12 місяців розрахункового періоду.

Невідпрацьовані з поважних причин дні (за наявності) необхідно виключити із розрахунку. Поважні причини - це тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження зарплати (п. 3 Порядку №1266).

Також із розрахунку виключаються місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин. Святкові та вихідні дні не виключаються з розрахункового періоду.

Розмір зазначеної допомоги залежить від тривалості загального страхового стажу та складає 50% середньої зарплати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60% (при стажі від 3 до 5 років), 70% (від 5 до 8 років) і 100% (якщо стаж – понад 8 років, або за наявності пільг відповідно до законодавства).

При нарахуванні лікарняних потрібно врахувати норму пп. 169.4.1 ПКУ. Згідно з абз. 3 пп. 169.4.1 ПКУ, якщо платник податку отримує доходи у вигляді зарплати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, яка дає право на отримання податкової соцпільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Суми сторнування зарплати за період хвороби працівника для цілей перерахунку ПДФО не відносять до відповідних місяців, за які вони були нараховані. Ці суми зменшать загальний дохід того місяця, у якому відбулося таке коригування.

Приклад. Працівнику за грудень нараховано зарплату за повний місяць у розмірі 6 тис. грн. У січні нарахована зарплата у розмірі 6 тис. грн. Проте працівник надав лікарняний за період з 26.12 до 31.12 минулого року.

Нараховано лікарняні (умовно) у розмірі 1183,56 грн: (6 днів х 197,26), стаж працівника понад 8 років.

При нарахуванні зарплати за січень потрібно відсторнувати заробітну плату за 6 днів грудня, за дні хвороби працівника у цьому місяці, у розмірі 1 800,00 грн: ((6000,00 /20 днів) х 6 днів).

У січні загальний дохід працівника складає 5383,56 грн (6000,00 + 1183,56 - 1800).

У січні дохід працівника складається із суми зарплати, лікарняних (які з метою оподаткування ПДФО належать до грудня) та відсторнованої зарплати за грудень. Тому автор рекомендує здійснити перерахунок ПДФО та перевірити, чи правильно нарахований ПДФО та військовий збір. Особливо це важливо, якщо працівник має право на ПСП. Адже лікарняні за грудень відносяться до доходу грудня. Проте відсторнована заробітна плата за грудень (уточнений дохід відповідно до відпрацьованого часу) залишається у доході січня. Дохід січня зменшено на лікарняні за грудень.