Нагадаємо, що при оприбуткуванні таких ОЗ необхідно було визнати збільшення додаткового капіталу при оприбуткуванні ОЗ, при цьому рахунок 15 зазвичай не застосовується, тому що підприємство не понесло витрат на придбання ОЗ (Дт 104 Кт 424). Втім, не було б помилкою і застосування рахунку 15 в даному випадку: Дт 152 Кт 424 на момент отримання, потім Дт 104 Кт 152 на момент введення в експлуатацію.
ОЗ оприбутковуються за справедливою (ринковою) вартістю (п. 10 НП(С)БО 7). До первісної вартості ОЗ треба додавати суму ПДВ, що не відшкодовується підприємству, і вартість послуг брокера – за їх наявності (п. 8 НП(С)БО 7). Ці витрати вже повинні пройти через рахунок 15, оскільки підприємство понесло ці додаткові витрати: Дт 152 Кт 377, 631 та Дт 10 Кт 152.
Далі, протягом сроку експлуатації ОЗ первісна вартість цих ОЗ амортизується протягом строку та за методом, які обираються для них за загальними правилами. Нарахування амортизації відображається записом Д-т 23, 91, 92 та ін. К-т 131, у бухобліку одночасно визнається дохід у сумі, пропорційній до нарахованої амортизації (Д-т 424 К-т 745).
При поверненні ОЗ треба буде вивести ці об’єкти з експлуатації і обліковувати їх на субрахунку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" відповідно до НП(С)БО 27. Повернення нерезиденту ОЗ, що були в експлуатації, відбувається в митному режимі експорту.
В бухобліку при безоплатному експорті не виникає доходу, а замість витрат зменшується розмір додаткового капіталу на недоамортизовану частину вартості ОЗ.
У бухобліку безоплатне передання ОЗ нерезиденту відображається так (суми умовні):
Зміст господарської операції |
Бухоблік |
Сума, грн |
|
Дебет |
Кредит |
||
Відображено переведення ОЗ до групи необоротних активів, утримуваних для продажу, в сумі залишкової вартості |
286 |
104 |
70000 |
Списано нарахований знос |
131 |
104 |
30000 |
Списано вартість ОЗ з рах. 286 одночасно зі зменшенням додаткового капіталу |
424 |
286 |
70000 |
Документальне оформлення безоплатного передання ОЗ – стандартне. У випадку роботи з нерезидентом це буде контракт (договір) про таке передання, видаткова накладна або акт приймання-передачі ОЗ, митна декларація на експорт. Також будуть у наявності транспортні документи залежно від виду транспорту – CMR, залізнична або авіаційна накладна тощо.
ПЗ з ПДВ при безоплатному експорті
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту за пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.
Платник ПДВ складає одну ПН на суму безоплатного постачання (експорту) за ставкою 0%. Детальніше про це ми писали тут.
Чи необхідно нараховувати зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ на вартість безоплатно експортованого ОЗ?
Відповідно до норм пп. «г» пп. 198.5 ПКУ компенсуюче ПДВ нараховують в тому числі за товарами, придбаними з ПДВ, якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Оскільки при поверненні ОЗ нерезиденту не передбачається оплати, то, на наш погляд, платник ПДВ повинен нарахувати зобов’язання з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ – оскільки від безоплатного вивезення таких ОЗ не буде отримано доходу.
База оподаткування – залишкова вартість ОЗ (тобто та сума, що перенесена на субрах. 281) згідно з пп. 189.1 ПКУ.
Валютний нагляд в разі безоплатного експорту ОЗ
Документом, який підтверджує митну вартість товарів, які не є об’єктом купівлі-продажу, в даному випадку буде рахунок-проформа (пп. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ). У цьому рахунку краще зафіксувати, що ця вартість зазначена тільки для митних цілей, з вказівкою на безоплатний характер договору.
Операція з безоплатного експорту не підлягає валютному нагляду. Валютний нагляд банки здійснюють лише за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі, що здійснюються через цей банк (п. 5 розд. ІІ Інструкції №7). У нашому випадку жодних розрахунків у грошовій формі немає, тому що ОЗ передаються безоплатно. Отже, валютний нагляд за такою операцією не здійснюється. Таким чином, 365-денний строк, передбачений у п. 21 розд. ІІ Положення №5, при безоплатному експорті не починається, тому що грошових розрахунків не передбачається.
Крім цього, зауважимо, що валютному нагляду не підлягають операції, сума яких не перевищує розмір, передбачений ст. 20 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (незначна сума) – див. п. 22 розділу ІІ Положення №5. Зараз така сума складає 400 тис. грн. Отже, якщо митна вартість обладнання не перевищує 400 тис грн, валютному нагляду така операція не підлягає, навіть якщо вона була б оплатною.
***
Читайте також: Безоплатний експорт: як складати ПН?
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити