• Посилання скопійовано

Ліквідація підприємства без повернення статутного капіталу: облік та податкові наслідки

Підприємство ліквідується. Є рішення не повертати статутний капітал засновникам - фізособам у зв'язку з відсутністю коштів. При цьому один з засновників - пов'язана особа. Які відобразити в бухобліку і які податкові наслідки?

Бухгалтерський облік

При ліквідації підприємства, якщо після розрахунків з кредиторами не залишається коштів для повернення засновникам їхніх внесків до статутного капіталу, відповідні рахунки власного капіталу закриваються.

Процедура ліквідації передбачає розрахунки з кредиторами та, за наявності залишку майна, його розподіл між засновниками. Стандартно, нарахування виплат засновникам відображається кореспонденцією рахунків власного капіталу (рахунок 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал", рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)") з рахунком розрахунків із засновниками (672 "Розрахунки за іншими виплатами"): 

  • Дт 40, 44 Кт 672. 

Подальша виплата коштами відображається проведенням: 

  • Дт 672 Кт 311.

Якщо коштів для повернення статутного капіталу немає, це означає, що активи підприємства були повністю використані для погашення зобов'язань, або підприємство має непокриті збитки, які перевищують або дорівнюють власному капіталу. У такому випадку:

  • Після остаточних розрахунків з кредиторами та списання всіх активів, на балансі залишаться лише рахунки власного капіталу (наприклад, Кт 40 та Дт 44, якщо є збиток);
  • Оскільки виплати засновникам не відбуваються через відсутність активів, рахунок 672 не використовується для нарахування заборгованості перед ними щодо повернення капіталу;
  • Рахунки власного капіталу закриваються один на одного. Якщо є непокритий збиток (Дт 44), він списується за рахунок статутного капіталу (Дт 40 Кт 44);
  • Метою остаточних записів є отримання нульового балансу.

Рахунок статутного капіталу існує до моменту ліквідації підприємства. Якщо інші статті балансу нульові, у розділі власного капіталу відображатиметься відповідний збиток.

 

Податкові наслідки для підприємства

Відсутність повернення статутного капіталу засновникам через брак коштів при ліквідації не створює окремих податкових наслідків для підприємства, що ліквідується.

Підприємство проводить остаточні розрахунки з бюджетом за податками та зборами в рамках процедури ліквідації. Сам факт неможливості повернути статутний капітал через відсутність активів не призводить до виникнення доходу чи інших об'єктів оподаткування для підприємства.

 

Податкові наслідки для засновників фізосіб

Засновники фізособи не отримують доходу, тому об'єкт оподаткування ПДФО та військовим збором не виникає.

Оскільки засновники фактично не отримують жодних коштів чи майна в рахунок повернення їхніх внесків до статутного капіталу, дохід у них не виникає. Відповідно, відсутні підстави для нарахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору з таких операцій. Сума внеску до статутного капіталу, яка не була повернута, фактично є збитком для засновника від такої інвестиції. 

Такий збиток переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення (див. пп. 170.2.6 ПКУ). Тобто, фізособи засновники повинні відобразити такий збиток в декларації про майновий стан і доходи. Фактично в такій декларації будуть показані витрати на придбання інвестиційного активу (здійснення внеску до статутного капіталу) і отриманий дохід в розмірі 0 грн. 

 

Аспект пов'язаної особи

Статус засновника як пов'язаної особи сам по собі не змінює описаний порядок обліку та оподаткування в ситуації неможливості повернення капіталу через брак коштів.

Законодавство встановлює певні обмеження та правила для операцій з пов'язаними особами (наприклад, при операціях з нерезидентами). Однак, якщо неможливість повернути статутний капітал об'єктивно спричинена відсутністю активів після розрахунків з усіма кредиторами, і це стосується всіх засновників пропорційно їхнім часткам (якщо інше не передбачено статутом), то статус пов'язаної особи одного із засновників не впливає на порядок відображення цієї операції в обліку та її податкові наслідки. Важливо, щоб процедура ліквідації та розподілу (або нерозподілу) майна була проведена прозоро та відповідно до законодавства.

Висновки:

1. Бухгалтерський облік: При ліквідації без повернення статутного капіталу через відсутність коштів рахунки власного капіталу (40, 44) закриваються один на одного, списуючи непокритий збиток за рахунок статутного капіталу, без нарахування заборгованості засновникам (рахунок 672 не використовується). Мета — нульовий баланс;

2. Податкові наслідки для підприємства: Відсутність повернення статутного капіталу не створює податкових наслідків для підприємства, оскільки немає доходу чи об'єкта оподаткування; проводяться лише остаточні розрахунки з бюджетом;

3. Податкові наслідки для засновників: Фізособи не отримують доходу, тому ПДФО та військовий збір не нараховуються; неотримана сума внеску вважається збитком, який відображається в декларації та може зменшувати фінансовий результат від інвестицій у майбутньому. Статус пов'язаної особи не впливає на облік чи оподаткування за умови прозорої ліквідації.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Інтернет-магазин у 2026 році: бухоблік залежить від обраного методу оцінки вибуття запасів (аудіоверсія)
    Підприємство продає товари кінцевим споживачам через інтернет-магазин. Такий продаж є роздрібним. Чи можна вести бухгалтерський облік таких операцій лише із застосуванням субрахунку 281 «Товари на складі», не використовуючи субрахунки 282 «Товари в торгівлі» та 285 «Торгова націнка»?
    Сьогодні 09:1023
  • Облік акційного товару 104 кг у 2026 році: проводки покупця та додаткова угода до накладної (аудіоверсія)
    Постачальник проводить акцію: при купівлі 100 кг товару 4 кг надаються безоплатно для роздачі кінцевим споживачам. Щоб уникнути збиткового продажу, формується позиція «Товар акція» - 104 кг за ціною 100 кг. Як покупцю коректно оприбуткувати таке надходження? Чи правомірно в додатковій угоді до накладної зазначити, що «Товар акція» складається зі 100 кг за повною вартістю та 4 кг за нульовою, щоб покупець оприбуткував 100 кг за вартістю накладної, а 4 кг - за нульовою?
    Сьогодні 07:1820
  • Підписка електронного журналу на 2027 рік оплачена в 2026 році: документальне оформлення на облік (аудіоверсія)
    Підприємство оплатило у липні 2026 року передплату електронного журналу на період із січня по грудень 2027 року. Постачальник пропонує оформити акт наданих послуг одним із таких способів: 1. датою оплати (липень 2026 року); 2. щомісяця протягом 2027 року; після завершення строку підписки - 31.12.2027 р. Надати акт датою початку надання послуг - 01.01.2027 р. (щоб відобразити суму як витрати майбутніх періодів із подальшим списанням у 2027 році) постачальник відмовляється. Як у такій ситуації правильно відобразити операцію в бухобліку?
    27.07.202648
  • Облік коригування ціни сировини після переробки: алгоритм дій та ПДВ-наслідки в 2026 році (аудіоверсія)
    Виробник купує сировину (насіння ріпаку) за договором із можливістю перегляду ціни протягом 60 днів (через зміну курсу чи ринкової ціни у серпні). Переробка сировини відбувається в липні, а коригування ціни - у серпні. Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити перегляд вартості сировини та як скласти калькуляцію собівартості продукції окремо за липень і серпень з урахуванням такого коригування?
    27.07.202641
  • Імпортний товар не відповідає інвойсу та є нестача: як діяти підприємству у 2026 році? (аудіоверсія)
    Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар китайському постачальнику. Після митного оформлення контейнера було виявлено, що фактично поставлений метал має іншу марку та товщину, ніж зазначено в інвойсі, а також наявна нестача близько 3 т. Постачальнику направлено претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації? Як правильно оформити таку ситуацію в обліку?
    23.07.2026534