• Посилання скопійовано

Ліквідація підприємства без повернення статутного капіталу: облік та податкові наслідки

Підприємство ліквідується. Є рішення не повертати статутний капітал засновникам - фізособам у зв'язку з відсутністю коштів. При цьому один з засновників - пов'язана особа. Які відобразити в бухобліку і які податкові наслідки?

Бухгалтерський облік

При ліквідації підприємства, якщо після розрахунків з кредиторами не залишається коштів для повернення засновникам їхніх внесків до статутного капіталу, відповідні рахунки власного капіталу закриваються.

Процедура ліквідації передбачає розрахунки з кредиторами та, за наявності залишку майна, його розподіл між засновниками. Стандартно, нарахування виплат засновникам відображається кореспонденцією рахунків власного капіталу (рахунок 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал", рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)") з рахунком розрахунків із засновниками (672 "Розрахунки за іншими виплатами"): 

  • Дт 40, 44 Кт 672. 

Подальша виплата коштами відображається проведенням: 

  • Дт 672 Кт 311.

Якщо коштів для повернення статутного капіталу немає, це означає, що активи підприємства були повністю використані для погашення зобов'язань, або підприємство має непокриті збитки, які перевищують або дорівнюють власному капіталу. У такому випадку:

  • Після остаточних розрахунків з кредиторами та списання всіх активів, на балансі залишаться лише рахунки власного капіталу (наприклад, Кт 40 та Дт 44, якщо є збиток);
  • Оскільки виплати засновникам не відбуваються через відсутність активів, рахунок 672 не використовується для нарахування заборгованості перед ними щодо повернення капіталу;
  • Рахунки власного капіталу закриваються один на одного. Якщо є непокритий збиток (Дт 44), він списується за рахунок статутного капіталу (Дт 40 Кт 44);
  • Метою остаточних записів є отримання нульового балансу.

Рахунок статутного капіталу існує до моменту ліквідації підприємства. Якщо інші статті балансу нульові, у розділі власного капіталу відображатиметься відповідний збиток.

 

Податкові наслідки для підприємства

Відсутність повернення статутного капіталу засновникам через брак коштів при ліквідації не створює окремих податкових наслідків для підприємства, що ліквідується.

Підприємство проводить остаточні розрахунки з бюджетом за податками та зборами в рамках процедури ліквідації. Сам факт неможливості повернути статутний капітал через відсутність активів не призводить до виникнення доходу чи інших об'єктів оподаткування для підприємства.

 

Податкові наслідки для засновників фізосіб

Засновники фізособи не отримують доходу, тому об'єкт оподаткування ПДФО та військовим збором не виникає.

Оскільки засновники фактично не отримують жодних коштів чи майна в рахунок повернення їхніх внесків до статутного капіталу, дохід у них не виникає. Відповідно, відсутні підстави для нарахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору з таких операцій. Сума внеску до статутного капіталу, яка не була повернута, фактично є збитком для засновника від такої інвестиції. 

Такий збиток переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення (див. пп. 170.2.6 ПКУ). Тобто, фізособи засновники повинні відобразити такий збиток в декларації про майновий стан і доходи. Фактично в такій декларації будуть показані витрати на придбання інвестиційного активу (здійснення внеску до статутного капіталу) і отриманий дохід в розмірі 0 грн. 

 

Аспект пов'язаної особи

Статус засновника як пов'язаної особи сам по собі не змінює описаний порядок обліку та оподаткування в ситуації неможливості повернення капіталу через брак коштів.

Законодавство встановлює певні обмеження та правила для операцій з пов'язаними особами (наприклад, при операціях з нерезидентами). Однак, якщо неможливість повернути статутний капітал об'єктивно спричинена відсутністю активів після розрахунків з усіма кредиторами, і це стосується всіх засновників пропорційно їхнім часткам (якщо інше не передбачено статутом), то статус пов'язаної особи одного із засновників не впливає на порядок відображення цієї операції в обліку та її податкові наслідки. Важливо, щоб процедура ліквідації та розподілу (або нерозподілу) майна була проведена прозоро та відповідно до законодавства.

Висновки:

1. Бухгалтерський облік: При ліквідації без повернення статутного капіталу через відсутність коштів рахунки власного капіталу (40, 44) закриваються один на одного, списуючи непокритий збиток за рахунок статутного капіталу, без нарахування заборгованості засновникам (рахунок 672 не використовується). Мета — нульовий баланс;

2. Податкові наслідки для підприємства: Відсутність повернення статутного капіталу не створює податкових наслідків для підприємства, оскільки немає доходу чи об'єкта оподаткування; проводяться лише остаточні розрахунки з бюджетом;

3. Податкові наслідки для засновників: Фізособи не отримують доходу, тому ПДФО та військовий збір не нараховуються; неотримана сума внеску вважається збитком, який відображається в декларації та може зменшувати фінансовий результат від інвестицій у майбутньому. Статус пов'язаної особи не впливає на облік чи оподаткування за умови прозорої ліквідації.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік комп'ютерної програми за замовленням у 2026 році: визнання НМА за нормами НП(С)БО 8 (аудіоверсія)
    Підприємство 10.03.2025 р. уклало договір про створення комп'ютерної програми за замовленням із передачею майнових прав. 12.06.2025 р. програму передано за актом приймання-передачі та актом виконаних робіт. 26.03.2026 р. отримано свідоцтво про реєстрацію договору про передачу майнових прав від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Необхідно визначити правильну дату та порядок бухгалтерського й податкового обліку цієї програми та майнових прав на неї
    Сьогодні 10:1027
  • Заміна шин керівником за кордоном у 2026 році: бухгалтерський облік та компенсація витрат (аудіоверсія)
    Керівник підприємства під час перебування у відпустці за кордоном використовував автомобіль, який обліковується на балансі підприємства як ОЗ. У Чехії в автомобілі пошкодилося колесо, у зв'язку з чим виникла необхідність замінити комплект із чотирьох шин. Керівник оплатив придбання шин та послуги шиномонтажу власними коштами. Підтвердні документи (чеки, рахунки тощо) наявні. Як відобразити такі операції в бухобліку? Чи може підприємство компенсувати керівнику понесені витрати? Якщо так, то в якій валюті та за яким курсом?
    21.07.202626
  • Виписка іноземного банку українською мовою у 2026 році: чи потрібен переклад для бухобліку? (аудіоверсія)
    Отримано виписку іноземного банку, сформовану одразу українською мовою. Чи достатньо такого документа для відображення операцій у бухгалтерському обліку без додаткового перекладу, враховуючи вимоги Положення №88 щодо мови первинних документів?
    20.07.202620
  • Особливості інвентаризації майна після його пошкодження внаслідок обстрілу (аудіоверсія)
    На підприємстві внаслідок ворожого обстрілу постраждало одне виробниче приміщення. Проведено інвентаризацію пошкодженого майна. Чи може матеріально відповідальна особа бути головою інвентаризаційної комісії? Чи необхідно проводити повну інвентаризацію всіх активів підприємства, чи достатньо провести інвентаризацію лише активів, які знаходилися у пошкодженому приміщенні (основні засоби, МНМА, МШП, сировина та матеріали)?
    20.07.2026160
  • Інтернет-магазин у 2026 році: бухоблік залежить від обраного методу оцінки вибуття запасів (аудіоверсія)
    Підприємство продає товар через інтернет-магазин кінцевому споживачу. Це роздрібний продаж. Чи має воно право в бухобліку проводити це лише через 281 рахунок, а саме: придбання 281-631; продаж 902-281; 361-702 без задіяння рахунків 282, 285, а саме: придбання 281-631; націнка 282-281; 282-285; продаж 902-282; 285-282; 361-702?
    17.07.202645