Як обліковувати витрати при розірванні договору?

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (див. ст. 651 ЦКУ).

Якщо договір розірвано, то витрати понесені ТОВ на надання послуг за третім етапом не можуть бути в подальшому співвіднесені з доходами. Витрати, які не можливо прямо пов’язати з доходами певного періоду, відображаються у складі витрат того періоду, в якому вони виникли (див. пп. 7 НП(С)БО 16 ). Тому такі витрати визнаються витратами періоду на дату розірвання договору: Дт949 Кт23.

В свою чергу, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат, що не «генерували» дохід. Адже будь-які дії підприємства націлені саме на отримання доходу і ми не можемо спрогнозувати, що саме може піти не так і призведе до збитку за тією чи іншою операцією.

Тому у ТОВ немає підстав коригувати витрати як помилкові, якщо вони фактично понесені та документально підтверджені.

Якщо ж витрати були завищені або не мають документального підтвердження, то потрібно буде:

• скласти бухгалтерську довідку датою виправлення помилки;
• скласти фінансову звітність з виправленими даними. При цьому подавати до органів статистики не обов’язково, на відміну від ДПС.
• виправити декларації з податку на прибуток. Більш детально див наші консультації тут і тут.

Виправлення минулих періодів проводиться через подання додатку ВП або уточнюючої декларації з податку на прибуток. Тобто ТОВ може подати уточнюючу за періоди, коли неправомірно було визнано витрати.

Уточнююча декларація

При заповненні уточнюючої декларації у рядках декларації правильні дані залишаємо, а неправильні – виправляємо на правильні. У разі подання платником податку уточнюючої декларації потрібно врахувати, що:

• до такої декларації мають бути подані усі додатки, навіть якщо в них не було помилок – див. нашу новину тут;
• уточнюючу декларацію можна подати в будь-який час, тобто вона не прив’язана до строків подачі звітної декларації;
• недоплату потрібно сплатити до дати подачі уточнюючої декларації;
• після подачі уточнюючої декларації поновлюються строки давності.

Зауважимо, самоштраф при поданні уточнюючої декларації становить 3%, а не 5%, як при поданні додатку ВП (але пам’ятаємо про тимчасове звільнення від самоштрафів під час війни).

Додаток ВП

Додатком ВП до декларації з податку на прибуток можна відкоригувати тільки один період і подавати його слід у складі поточної декларації. Тобто, якщо підприємство вирішить виправлення проводити через додаток ВП у декларації за І квартал 2025 р, то уточнити можна буде тільки І квартал, а при подачі декларації за півріччя – наступний період.

Як і при поданні уточнюючої декларації, в додатку ВП заповнюються правильні дані, проте без додатків – про це див. нашу новину тут.

Підсумуємо:

Якщо витрати за етапами договору були фактично понесені у 2024 році та документально підтверджені, вони є правомірними витратами періоду та не підлягають виключенню лише через подальше розірвання договору.

Коригування витрат можливе лише у випадку помилки — наприклад, якщо витрати були завищені або не підтверджені документально.

У такому випадку виправлення можна провести:

• через уточнюючу декларацію за 2024 рік — потрібно подати всі додатки, навіть без помилок;
• або через додаток ВП у складі поточної декларації (наприклад, за I квартал 2025 року) — але виправити можна лише один відповідний період.

Подання фінансової звітності з виправленими даними до ДПС — обов’язкове, до органів статистики — ні.