Яка відповідальність за неправильне ведення або помилки в бухобліку?

Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Тобто, створюємо первинні документи, які підтверджують факт господарської операції, узагальнюємо дані в облікових регістрах, а потім у звітності. В цьому нам допомагають НП(С)БО, МСФЗ, інструкції та інші нормативні документи. На основі даних обліку ми розраховуємо податки та збори. Що може статися?

Та багато чого, зокрема бувають помилки, які впливають на фінансовий результат і які ні. Ми розглянемо найбільш типові з них (не провели інвентаризацію, не створили резерв, не застосували відповідний субрахунок, не подали фінансову звітність тощо) та відповідальність СГ за такі порушення.

Не провели інвентаризацію

Випадки, коли інвентаризація є обов’язковою, наведені в п. 12 Порядку подання фінансової звітності та п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань. А ми не провели, що нам за це буде?

Це залежить від мети інвентаризації та органу, що робить запит на її проведення. Надалі розглянемо варіанти: ДПС просить провести інвентаризацію, митні органи, та саме підприємство приймає таке рішення.

Органи ДПС відповідно до пп. 20.1.9 ПКУ мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Зауважимо:

• під час проведення перевірки представники ДПС  мають право вимагати від платника податків провести інвентаризацію;
• для проведення інвентаризації платник податку має отримати  належним чином оформлений документ з такою вимогою;
• представники ДПС  можуть бути присутніми під час інвентаризації. Саме бути присутніми, а не брати в ній учать;
• у випадку проведення інвентаризації на вимогу ДПС  представники ДПС до складу інвентаризаційної комісії не входять. Більш детально про це тут.

Якщо підприємство відмовиться провести інвентаризацію на вимогу податківців, то в дію вступає пп. 94.2.8 ПКУ і може бути накладено арешт на майно підприємства.

Митні органи під час проведення документальних виїзних перевірок  відповідно до п. 1 пп. 8 ст. 347 МКУ можуть вимагати від керівників підприємства, що перевіряється, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим, бути присутніми при її проведенні, а в разі відмови від проведення такої інвентаризації - звертатися до суду в установленому законом порядку з вимогою зобов’язати підприємство, що перевіряється, до проведення зазначеної інвентаризації.

Як бачимо, штрафу немає, але наслідки відмови є.

Якщо ж підприємство не провело інвентаризацію у випадках, передбачених п. 7 розділу І Положення №879, то за це передбачено адміністративну відповідальність – ст. 164-2 КУпАП. За відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей застосовується штраф від 8 до 15 нмдг (136 - 255 грн). За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, штраф зростає до 10 - 20 нмдг (170 - 340 грн).

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення.

Окремо зауважимо, що під час припинення юридичної особи відповідальність трохи інша. Так ст. 166-6 КУпАП визначено, що несвоєчасне, неповне або з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна під час припинення юридичної особи тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юрособи, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, у розмірі від 100 до 150 нмдг (від 1700 до 2550 грн).

Але ця відповідальність загрожує далеко не всім!

Протоколи складають уповноважені посадові особи органів державного фінансового контролю (ст. 234-1, 255 КУпАП). Вони контролюють достовірність бухобліку в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, у тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (ст. 234-1 КУпАП, ст. 2 Закону №2939).

Тож приватним підприємствам, які не згадані у ст. 2 Закону №2939, не загрожує адмінвідповідальність.

Не створили резерви чи не провели дисконтування

Створення резерву – це обов’язок, а не право підприємства. Можуть не створювати резерв тільки мікропідприємства  та непідприємницькі товариства (пп. 2 п. 2, п. 7 розд. І НП(С)БО 25). Для решти підприємств такий обов’язок ніхто не скасовував. Більш детально про створення резервів тут.

З адмінштрафами за відсутність резервів ситуація така ж, як і за непроведення інвентаризації. Але тут є певні ризики щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Наведемо приклад: резерви відпусток. Витрати, що виникають при їх створенні, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку. Тобто коригування фінансового результату до оподаткування щодо таких резервів не проводиться. Більш детально про податкові різниці при створенні резервів тут.

Проте, суть створення цього резерву – це рівномірний розподіл витрат, і якщо ми не створюємо резерв і, наприклад, звільняємо працівників або настав сезон відпусток, то фактично ми завищуємо витрати підприємства в періоді масових відпусток чи звільнення, адже за умови створення резерву такі витрати вже були б частково враховані.

Тому потрібно аналізувати, чи вплине відсутність резерву саме на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Не провели дисконтування довгострокової заборгованості – теж маємо проблеми з правильним визначенням фінрезультату з метою оподаткування. Адмінштрафу для приватних підприємств не буде, а от заниження доходів та витрат цілком реальне, що безпосередньо впливає на фінансовий результат до оподаткування. Тому відповідальність буде вже в межах податкового законодавства.

Помилки у фінансовій звітності

Помилки у фінансовій звітності можна розділити на дві групи:

1. показники фінзвітності не відповідають даним бухобліку.

Виправляти це однозначно потрібно, адже помилки можуть вплинути на фінансовий результат у наступних періодах. З помилками поточного періоду питань немає – вони виправляються методом сторно або допроведення у поточному ж періоді. А якщо це помилки минулих періодів  і  вони призвели до змін у доходах та витратах, то  виправляємо їх шляхом коригування  сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року (п. 4 П(С)БО 6).

Факт таких виправлень у звітності слід буде розкрити у примітках до фінансової звітності, а також навести інформацію про помилку: її зміст і суму, зазначити статті, які були перераховані внаслідок виправлення помилок та з метою повторного подання порівняльної інформації.

Рішення про подання повторної фінзвітності підприємство приймає самостійно. Подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності підприємства можуть (не зобов’язані!) за результатами самостійно виявлених помилок (абз. 19 п. 2 Порядку №419). Подають і оприлюднюють уточнену фінансову звітність у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється.

2. фінансову звітність не подавали взагалі

Органи статистики зазвичай застосовують адмінштраф до посадових осіб підприємства за ч. 1 ст. 186³ КпАП у розмірі від 10 до 15 нмдг (170 - 255 грн). За повторне порушення – штраф від  15 до 25 нмдг (255 - 425 грн).

Важливо, що на період дії воєнного стану органи статистики не штрафують за неподання або невчасне подання звітності до органів статистики.

Висновки

Приватним підприємствам, які не зазначені у ст. 2 Закону №2939, адмінштрафи за будь-які порушення порядку ведення бухобліку не загрожують.

До них може бути застосований адмінштраф за неподання фінансової звітності до органів статистики, але на період воєнного стану цей штраф не застосовується.

Помилки та неправильне ведення бухобліку можуть вплинути на суми податків, які зобов’язане сплачувати підприємство, і за ці помилки вже настає відповідальність, передбачена ПКУ.

Алгоритм виправлення помилки у бухобліку та фінзвітності такий:

• складаємо бухдовідку датою виправлення помилки;
• складаємо фінзвітність з виправленими даними;
• виправляємо податкові декларації з податків, на суми яких вплинули ці помилки.