Нормами Податкового кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено відповідальності платника податків – юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних, крім тих видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій).
Податківці у підкатегорії 132.01 ЗІР надали відповідь, що відповідно до ст. 3 Закону №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до ЦКУ, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку.
Частиною 3 ст. 91 ЦКУ визначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Пунктом 66.1 ПКУ встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ПКУ).
Згідно з частиною 2 ст. 9 Закону №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності юридичних осіб.
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону №755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина 1 ст. 13 Закону №755).
Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пп. 299.1 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (пп. 299.7 ПКУ).
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування визначено пп. 291.5.1 ПКУ.
Поряд з цим, пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Згідно з п. 111.1 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова та адміністративна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший п. 111.2 ПКУ).
Притягнення, зокрема, юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє посадових (службових) осіб/юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (абзац перший п. 111.3 ПКУ).
Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Разом з тим, нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності платника податків – юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних, крім тих видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій).
