• Посилання скопійовано

Виправлення помилкового віднесення вартості НМА до складу витрат

Юрособою - платником податку на прибуток у 2019 році помилково було віднесено вартість придбаного ПЗ 1С та «Медок» до складу витрат (замість віднесення до складу НМА та нарахування амортизації). Внаслідок цього було завищено суму витрат. Як виправити таку помилку в бухобліку та звітності? Які наслідки такої помилки?

Зважаючи на те, що фінзвітність складається на підставі показників бухобліку, то при виправленні показників такої звітності необхідно спиратися на порядок виправлення помилки в бухобліку.

За п. 4, 5 П(С)БО 6 виправлення помилок здійснюється так:

  • виправлення помилок, допущених при складанні фінзвіту у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого  прибутку (непокритого збитку);
  • виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінзвітності.

В даному випадку помилкове віднесення вартості нематеріального активу до складу витрат призвело фактично до двох помилок:

  • завищено суму витрат на первинну вартість нематеріального активу внаслідок чого було занижено суму нерозподіленого прибутку (або завищено розмір збитку);
  • занижено суму витрат на розмір амортизації, яка б повинна була бути нарахована, внаслідок чого було завищено суму нерозподіленого прибутку (або занижено розмір збитку).

Тому виправлення такої помилки в бухгалтерському обліку оформлюється бухгалтерською довідкою на початок звітного року з такими записами:

  • Дт 12 Кт 44 – збільшено суму нерозподіленого прибутку (зменшено збиток) та відображено первісну вартість нематеріального активу;
  • Дт 44 Кт 133 – зменшено суму нерозподіленого прибутку (збільшено збиток) на суму амортизації яка повинна була б бути нараховано за період з початку експлуатації такого НМА.

В результаті перевищення первісної вартості таких активів над сумою амортизації, яка б повинна була бути нарахована, і буде сумою заниження фінансового результату до оподаткування.

 

Виправлення в декларації з податку на прибуток

Оскільки виправлення помилок призводить до змін у показниках декларації на прибуток, то, відповідно, виникає необхідність внесення виправлень і до податкової звітності. Наразі є два шляхи для цього за пп. 50.1 ПКУ:

  • виправити помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації (тобто, самої декларації з поміткою «Уточнююча» щодо її форми);
  • виправити помилки у поточній декларації за той звітний період, коли вони були знайдені (шляхом складання додатку ВП до такої декларації.

Виправлення помилки в уточнюючій декларації з податку на прибуток здійснюється шляхом відображення у ній правильних показників декларації (зокрема, фінансового результату до оподаткування у рядку 04 та, відповідно, рядків 17 та 19). Разом з тим, суму збільшення податкового зобов’язання зазначають у рядку 26, а суму нараховано штрафу у рядку 30. Якщо підприємство застосовує податкові різниці, то разом з уточнюючою декларацією необхідно подати і уточнюючий додаток АМ (в якому відобразити донараховану суму амортизації) та, відповідно, додаток РІ, в який переноситься сума нарахованої «податкової» амортизації з додатку АМ.

При цьому, зважаючи на те, що фінансова звітність є невід’ємною частиною декларації, то при поданні уточнюючої декларації податківці наполягають, що повинна бути подана виправлена фінансова звітність. Тому окремо виправляти помилки у фінзвітності не потрібно, достатньо лише подати разом з уточнюючою декларацією з податку на прибуток вже виправлену фінзвітність (так, як вона повинна була б виглядати).

Окрім всього, підприємство на дату фактичного введення нематеріального активу в експлуатацію (тобто датою, коли такий актив повинен був би бути введеним в експлуатацію) повинно скласти відповідний акт про введення в експлуатацію.

 

Штраф

Розмір штрафу залежить від того, яким чином здійснюється внесення змін до податкової звітності:

  • у разі виправлення помилок шляхом уточнюючого розрахунку штраф складає 3% від суми недоплати. Зверніть увагу, що сума штрафу при цьому сплачується до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • якщо виправлення помилки відбувається у декларації за звітний період шляхом заповнення додатку ВП, штраф складає 5% від суми недоплати із відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо помилка не призвела до збільшення суми податку до сплати (наприклад, у підприємства був збиток, який перекриває і суму помилки), то штрафні санкції не застосовуються.

 

Пеня

Порядок розрахунку пені ми детально розглядали тут. Граничний термін сплати зобов’язання з податку на прибуток за 2019 рік - 10 березня 2020 року. Відповідно пеня на суму донарахованого податкового зобов’язання (якщо воно виникне внаслідок виправлення помилки) нараховується з 90 дня за днем граничної дати сплати такого зобов’язання і закінчується датою, коли таке податкове зобов’язання було сплачено.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Банк-нерезидент утримав комісію: як відобразити в обліку?
    Підприємство (платник ЄП ІІІ групи) надає консалтингові послуги нерезидентам. Оплата надходить в іноземній валюті (євро). За актом виконаних робіт та інвойсом вартість послуг становить 100 EUR, однак фактично на валютний рахунок надходить 95 EUR у зв’язку з утриманням банківської комісії банком замовника. Як правильно відобразити таку обліку?
    Сьогодні 15:4419
  • Підготовка до Балансу: овердрафти, згортання статей та класифікація
    Підприємство готується до складання річної фінзвітності (форма №1). У процесі перевірки оборотів виникло два питання. По-перше, на поточному рахунку (рахунок 311) через використання кредитного ліміту утворилося кредитове сальдо (овердрафт). Чи можна показувати його в активі з «мінусом»? По-друге, по одному з контрагентів є дебіторська заборгованість за відвантажений товар і кредиторська за отриманим авансом (інший договір). Чи можна згорнути ці суми?
    19.01.2026104
  • Списання застарілого обладнання, що не було введене в експлуатацію: особливості обліку та оподаткування
    ТОВ придбало котел у 2016 році, але який дотепер не використовувався, балансова вартість - 46 тис. грн. За результатами інвентаризації котел списується як непридатний і здається на металобрухт. Чи потрібно реєструвати компенсуючу ПН при списанні з балансу котла, що обліковувався на рахунку 1521, не вводився в експлуатацію та здається на металобрухт?
    19.01.20266102
  • Особливості обліку та оподаткування оприбуткування ОЗ відсутнього на балансі
    Товариство є платником податку на прибуток та ПДВ. На власній земельній ділянці підприємства знаходиться свердловина (є паспорт та дозвіл на спецводокористування), яка використовується для власних потреб. Свердловина не має балансової вартості та не відображена в обліку. Як поставити таку свердловину на баланс та чи потрібно нараховувати амортизацію?
    19.01.2026149
  • Бухгалтерський облік страхового відшкодування при ДТП
    Службовий автомобіль, що перебуває на балансі підприємства, потрапив у ДТП. Як коректно відобразити в бухобліку нарахування та отримання компенсації (страхового відшкодування) від страхової компанії?
    16.01.202639