Виправлення помилкового віднесення вартості НМА до складу витрат

Зважаючи на те, що фінзвітність складається на підставі показників бухобліку, то при виправленні показників такої звітності необхідно спиратися на порядок виправлення помилки в бухобліку.

За п. 4, 5 П(С)БО 6 виправлення помилок здійснюється так:

• виправлення помилок, допущених при складанні фінзвіту у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого  прибутку (непокритого збитку);
• виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінзвітності.

В даному випадку помилкове віднесення вартості нематеріального активу до складу витрат призвело фактично до двох помилок:

• завищено суму витрат на первинну вартість нематеріального активу внаслідок чого було занижено суму нерозподіленого прибутку (або завищено розмір збитку);
• занижено суму витрат на розмір амортизації, яка б повинна була бути нарахована, внаслідок чого було завищено суму нерозподіленого прибутку (або занижено розмір збитку).

Тому виправлення такої помилки в бухгалтерському обліку оформлюється бухгалтерською довідкою на початок звітного року з такими записами:

• Дт 12 Кт 44 – збільшено суму нерозподіленого прибутку (зменшено збиток) та відображено первісну вартість нематеріального активу;
• Дт 44 Кт 133 – зменшено суму нерозподіленого прибутку (збільшено збиток) на суму амортизації яка повинна була б бути нараховано за період з початку експлуатації такого НМА.

В результаті перевищення первісної вартості таких активів над сумою амортизації, яка б повинна була бути нарахована, і буде сумою заниження фінансового результату до оподаткування.

Виправлення в декларації з податку на прибуток

Оскільки виправлення помилок призводить до змін у показниках декларації на прибуток, то, відповідно, виникає необхідність внесення виправлень і до податкової звітності. Наразі є два шляхи для цього за пп. 50.1 ПКУ:

• виправити помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації (тобто, самої декларації з поміткою «Уточнююча» щодо її форми);
• виправити помилки у поточній декларації за той звітний період, коли вони були знайдені (шляхом складання додатку ВП до такої декларації.

Виправлення помилки в уточнюючій декларації з податку на прибуток здійснюється шляхом відображення у ній правильних показників декларації (зокрема, фінансового результату до оподаткування у рядку 04 та, відповідно, рядків 17 та 19). Разом з тим, суму збільшення податкового зобов’язання зазначають у рядку 26, а суму нараховано штрафу у рядку 30. Якщо підприємство застосовує податкові різниці, то разом з уточнюючою декларацією необхідно подати і уточнюючий додаток АМ (в якому відобразити донараховану суму амортизації) та, відповідно, додаток РІ, в який переноситься сума нарахованої «податкової» амортизації з додатку АМ.

При цьому, зважаючи на те, що фінансова звітність є невід’ємною частиною декларації, то при поданні уточнюючої декларації податківці наполягають, що повинна бути подана виправлена фінансова звітність. Тому окремо виправляти помилки у фінзвітності не потрібно, достатньо лише подати разом з уточнюючою декларацією з податку на прибуток вже виправлену фінзвітність (так, як вона повинна була б виглядати).

Окрім всього, підприємство на дату фактичного введення нематеріального активу в експлуатацію (тобто датою, коли такий актив повинен був би бути введеним в експлуатацію) повинно скласти відповідний акт про введення в експлуатацію.

Штраф

Розмір штрафу залежить від того, яким чином здійснюється внесення змін до податкової звітності:

• у разі виправлення помилок шляхом уточнюючого розрахунку штраф складає 3% від суми недоплати. Зверніть увагу, що сума штрафу при цьому сплачується до подання такого уточнюючого розрахунку;
• якщо виправлення помилки відбувається у декларації за звітний період шляхом заповнення додатку ВП, штраф складає 5% від суми недоплати із відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо помилка не призвела до збільшення суми податку до сплати (наприклад, у підприємства був збиток, який перекриває і суму помилки), то штрафні санкції не застосовуються.

Пеня

Порядок розрахунку пені ми детально розглядали тут. Граничний термін сплати зобов’язання з податку на прибуток за 2019 рік - 10 березня 2020 року. Відповідно пеня на суму донарахованого податкового зобов’язання (якщо воно виникне внаслідок виправлення помилки) нараховується з 90 дня за днем граничної дати сплати такого зобов’язання і закінчується датою, коли таке податкове зобов’язання було сплачено.